Відповідно до ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» для створення умов щодо здобуття студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів у вільний від навчання час досвіду практичної роботи за обраною спеціальністю та сприяння їх працевлаштуванню після завершення навчання їм надано можливість проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта.

Метою стажування є удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій та досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків.

Студенти (учні) можуть пройти стажування на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Законом не передбачена можливість проходження стажування у фізичних осіб — підприємців.

Стажування здійснюється на умовах, визначених договором між стажистом і роботодавцем. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях затверджено постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20.

Строк стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати шести місяців. Мінімальний строк стажування не регламентується та визначається виходячи з часу, необхідного для виконання індивідуальної програми стажування, та зазначається в договорі про стажування.

Стажування проводиться під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має досвід та стаж роботи не менш як три роки за професією (спеціальністю), що збігається з професією (спеціальністю), за якою стажист здобуває освіту та проходить стажування.

Керівник стажування разом із стажистом розробляє індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем). Керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5% суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи. Оплата здійснюється за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів.

Роботодавці забезпечують оплату виконаних стажистом професійних робіт, якщо такі роботи передбачені індивідуальною програмою стажування.