Чи можна звільнити працівника за власним бажанням у день написання ним заяви, якщо причини відсутні, але обидві сторони погодилися на припинення трудових відносин?

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Необхідність надання підтверджуючих документів може встановлюватися локальними документами роботодавця (наприклад, правилами внутрішнього трудового розпорядку). Роботодавець не зобов’язаний вимагати від працівника надання підтверджуючих документів, в той же час це не заборонено чинним законодавством.

У разі досягнення згоди між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути припинений у визначений працівником строк (у тому числі і у день написання заяви про розірвання трудових відносин) як на підставі статті 38 КЗпП України так і пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін.