Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються статтею 79 Кодексу законів про працю України та статтею 10 Закону України «Про відпустки». Згідно з нормами зазначених статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.

В статті 10 Закону України «Про відпустки» зазначено, що щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. При складанні графіків надання відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь якої тривалості за умови, що одна основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів.

В статті 9 Закону України «Про відпустки» зазначено, які періоди роботи зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Крім цього інформуємо, що у разі настання тимчасової непрацездатності працівника у період наданої щорічної відпустки, то така відпустка згідно статті 11 Закону України «Про відпустки» повинна бути перенесена на інший період або продовжена.

Додатково повідомляємо, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом і носить рекомендаційно-інформаційний характер. Конкретний період надання щорічних відпусток узгоджується між працівником і власником або уповноваженим.

Ольга Ткачівська