МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13 червня 2003 р. № 18-403

Про оплату праці

Міністерство праці та соціальної політики України розглянуло лист щодо надання роз’яснення з оплати праці і відповідає.

1 запитання.

Обчислення середньої заробітної плати для надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (із змінами), далі — Порядок.

Відповідно до п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці; вислугу років та інші); винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Відповідно до п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Таким чином, премія за здавання річного звіту не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки як така, що є одноразовою виплатою.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім виплат, зазначених у п. 3 Порядку, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

Відповідно до п. 7 цієї постанови, середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, премія за здавання звіту за рік враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

2 запитання.

Відповідно до ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримано встановлену для цієї категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин.

Обліковим є календарний період, протягом якого має бути в середньому дотримана встановлена трудовим законодавством для відповідної категорії працівників тривалість робочого дня, робочого тижня.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком і охоплює як робочий час, так і години роботи у вихідні і святкові дні й години відпочинку.

Години роботи, що перевищують робочий час, передбачений в обліковому періоді, вважаються надурочними.

Надурочну роботу слід оплачувати відповідно до ст. 106 КЗпП України. В разі підсумованого обліку робочого часу як надурочні оплачуються всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді, а саме: за почасової системи оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

У разі, якщо підсумований облік робочого часу не встановлено, то всі години, відпрацьовані понад встановлену для відповідної категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, оплачуються як надурочні.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Відповідно до ст. 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП України).

Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2002–2003 роки встановлено доплату за роботу в нічний час до 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи і цей час.

Більш високі розміри оплати у нічний час можна встановити у галузевій, регіональній угодах або у колективному договорі.

Згідно з ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, якій працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Статтею 105 Кодексу законів про працю України передбачена виплата доплати за суміщення професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

На цій підставі положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» та Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» продовжують діяти в частині щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись.

Чинність вищезазначеної постанови Ради Міністрів СРСР не поширюється на керівників державних підприємств, установ і організацій, їхніх заступників та помічників, головних спеціалістів, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їхніх заступників.

У разі, якщо нарахована заробітна плата охоронця, за винятком виплат, що не враховуються у складі мінімальної заробітної плати, нижче рівня мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2003 року — 185 грн.) провадиться доплата до її рівня.

3 запитання.

У відповіді на 1 запитання вказані виплати, які включаються до фактичного заробітку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки. До цих виплат також відноситься допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ст. 38 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (далі — Закон), застрахованій особі надають допомогу з вагітності та пологів у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відповідної відпустки.

Підставою для призначення допомоги є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку (ст. 39 Закону).

Таким чином, вказані кошти включаються до середнього заробітку при оплаті щорічної відпустки.