ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 24 листопада 2014 р. № 2.4-15-3124

Щодо призначення матеріального забезпечення працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, у разі їх загибелі

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) у межах компетенції розглянула звернення щодо призначення матеріального забезпечення працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, у разі їх загибелі та повідомляє.

Законом України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) визначено, що страховий випадок — це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 39 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З 8 червня 2014 р. набрав чинності Закон України від 20.05.2014 р. № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі — Закон № 1275).

Згідно із Законом № 1275 за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Також цей період зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю та до стажу державної служби.

Ці зміни застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», а саме з 18 березня 2014 р.

Частиною першою ст. 4 Закону передбачено, що право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення).

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що у разі загибелі працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, страхувальник має право призначити допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання.

Відповідно до частини четвертої ст. 51 Закону допомога на поховання застрахованої особи призначається та надається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, за основним місцем роботи застрахованої особи на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради.

Підставою для фінансування страхувальника робочим органом відділення Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

Додатково повідомляємо, що військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та іншими нормативно-правовими актами.