Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю, зокрема статтями 187–200 Кодексу законів про працю.
Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України, неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і інших умов праці користуються пільгами.
Працевлаштування неповнолітніх відповідно до законодавства України про працю обов’язково здійснюється на підставі письмового трудового договору лише після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду.
Кодекс законів про працю не допускає прийняття на роботу осіб молодше 16 років.
Проте, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Працю неповнолітніх забороняється використовувати для виконання важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Відповідно до законодавства України не допускається використання праці неповнолітніх в нічний час, наднормовий час і у вихідні дні.
Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком 16–18 років — 36 год. на тиждень, для осіб віком 15–16 років (учнів віком 14–15 років, які працюють у період канікул) — 24 год. на тиждень. При цьому, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості роботи.
Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
При цьому, необхідно наголосити, що батьки, а також службові особи мають право вимагати звільнення неповнолітнього, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.