Труднощі, які виникають при визначенні права на пільгову пенсію, коли під час своєї трудової діяльності працівник суміщував різні професії

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, визначено особливості призначення пільгової пенсії у разі, якщо працівник працює за сумісними роботами.

Однак, є два види трудового договору — трудовий договір про суміщення професій та трудовий договір про роботу за сумісництвом.

Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (приватної особи, підприємця) за наймом. У разі сумісництва передбачається укладення двох трудових договорів — за основним місцем роботи та сумісництвом.

Робота вважається сумісництвом за таких умов:

• наявність основної роботи на умовах трудового договору;
• робота виконується у вільний від основної роботи час.

Питання щодо роботи за сумісництвом працівників державних установ і організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну України від 28.06.1993 р. № 43.

Для роботи за сумісництвом згоди роботодавця за основним місцем роботи непотрібно. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи. Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом провадиться на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи окремим рядком.

Іншим видом трудового договору є трудовий договір про суміщення професій (посад). На відміну від трудового договору про роботу за сумісництвом трудовий договір про суміщення професій (посад) є такою формою системи організації праці, за якої працівник за його згоди одночасно із основною роботою виконує додаткову роботу за іншою професією або посадою на тому самому підприємстві в межах тривалості робочого дня. Порядок та умови праці осіб, які працюють на умовах трудового договору про суміщення, визначені постановою Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 р. № 1145.

Ознаки трудового договору про суміщення професій такі:

• робота виконується в межах одного трудового договору;
• вона можлива лише за місцем основної роботи;
• суміщувана робота виконується в межах робочого часу чи зміни, передбачених для основної роботи.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов’язаних з виконанням своїх трудових обов’язків.

У Порядку застосування Списків йдеться саме про суміщення професій: якщо упродовж робочого дня працівник виконує одну роботу у шкідливих умовах та іншу (суміщувану) роботу — у нормальних умовах праці, то відповідно він не зайнятий протягом повного робочого дня в умовах, що дають право на пільги, а отже, не має права на пільгову пенсію.