Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в наказному (спрощеному) провадженні
Новини
20.10.2016
Стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в наказному (спрощеному) провадженні
 

Іноді трапляються випадки, коли роботодавець затримує заробітну плату працівникові. Що в такому разі робити працівникові? Як захистити свої права на оплату праці? Як правильно написати заяву, якщо працівник все-таки вирішить звернутися до суду?

Наказне провадження — це спрощений вид провадження в цивільному судочинстві, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав, шляхом видачі судового наказу, що водночас є судовим рішенням та виконавчим документом про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, що має право вимоги.

У разі заборгованості щодо заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду із заявою про видачу судового наказу стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 Кодексу законів про працю України)

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Розгляд такої справи здійснюється без виклику сторін, на підставі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів для підтвердження цих вимог.

Сторонами в судовому наказі виступають стягувач (працівник) і боржник (роботодавець).

Боржник (роботодавець) має право протягом 10 днів із дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Заява (додаток) подається за місцем проживання працівника або за місцем реєстрації підприємства боржника.

На вимогу про стягнення заробітної плати не поширюється позовна давність.

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

За подання заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати судовий збір не сплачується.

Ірина Лупол, адвокат
Газета «Кадри і зарплата»

Усі видання для кадровиків



Переглядів: 5041 Версія для друку
 
Дивіться також:
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Ознайомлення з правилами військового обліку: чи потрібен журнал?
Пауза замість звільнення: як працює механізм призупинення трудового договору?
Чи згорає невикористана «чорнобильська» відпустка?
Зміна місця роботи і день відпочинку за донацію крові
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Повідомлення «Існує інше звернення» при скануванні трудової: що це означає?
Чи має працівник відповідати роботодавцю у неробочий час?
Держстат скасував звіт № 1-ПВ (умови праці)
Відмова у відпустці під час воєнного стану
Критично важливі підприємства: нові правила та ризики втрати статусу
Чи триватиме оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року?
20 хвилин на психологічне розвантаження: для працівників готують нову трудову гарантію
Чи може роботодавець визначати місцезнаходження працівників під час простою?
42 типові форми документів: доопрацьовано проєкт наказу
Порядок обліку робочого часу водія
Чи надається «дитяча» відпустка за сумісництвом?
Заробітна плата один раз на місяць: чи буде відповідальність?
Які права мають працівники перед пенсією?
Не подали повідомлення про прийняття працівника: що робити?
Бронювання і критичність по-новому: Уряд відповідає на запитання
Відпустка при народженні: особливості надання
Як додати період навчання до страхового стажу на вебпорталі ПФУ?
Чи можна відкликати працівника із «дитячої» відпустки?
Цифровізація відносин із персоналом: як працювати за оновленим порядком?
З 1 липня діє новий порядок перевірки «інвалідного» нормативу: до чого слід бути готовим і коли?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com