У яких випадках відпустка має бути перенесена на інший час, аніж визначено графіком відпусток?

Ініціатором перенесення терміну надання відпустки, узгодженого з графіком, може бути як працівник, так і роботодавець. Розглянемо ці випадки окремо.

Обов’язкове перенесення на вимогу працівника

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон про відпустки), щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у разі:

• порушення власником або вповноваженим ним органом строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки згідно з ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки (не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну);
  
  
• несвоєчасної виплати працівнику власником або вповноваженим ним органом заробітної плати за час щорічної відпустки, що передбачено ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки).

Відпустку також має бути перенесено на інший період або подовжено відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки у випадках:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, а також настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  
  
• збігу щорічної відпустки з навчальною відпусткою;
  
  
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або вповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період із додержанням вимог ст. 12 Закону про відпустки.

Перенесення за ініціативою роботодавця

В окремих випадках відпустка може бути перенесена з ініціативи роботодавця. Це, скоріш, виняток із правил, який може бути зумовлено виробничою необхідністю у випадках, коли надання відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитися на роботі підприємства. Воно потребує дотримання таких умов:

• наявність письмової згоди працівника та згоди профспілки;
  
  
• частина відпустки (тривалістю не менше ніж 24 к. дн.) буде використана в поточному робочому році;
  
  
• основна частина щорічної відпустки становитиме не менше 14 календарних днів.

Отже, у наказі про перенесення відпустки бажано вказати період, коли саме планується використати відпустку.

Олена Ткаченко