МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12 червня 2014 р. № 10.03.68/16283

Щодо порядку встановлення медичним працівникам закладів охорони здоров’я надбавки за вислугу років

Департамент економіки та ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України розглянув запит щодо порядку встановлення медичним працівникам закладів охорони здоров’я надбавки за вислугу років і повідомляє.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я» до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається, зокрема час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах, визначених у пункті 3 Порядку.

Документом для визначення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи (п. 5 Порядку).

Відповідно до Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III–IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.96 № 291, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III–IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху.

Інтернатура проводиться в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти III–IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі — вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я.

Бази стажування лікарів (провізорів) — інтернів — це базові установи та заклади охорони здоров’я, які використовуються з метою первинної спеціалізації випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти.

Згідно з п. 2.1 наказу Міністерства охорони здоров’я від 19.12.97 № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» лікарі-інтерни підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності після закінчення навчання в інтернатурі.

Оскільки навчання в інтернатурі в обов’язковому порядку передбачає стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я, вважаємо, що періоди проходження інтернатури лікарями, які закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III–IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів, навчаючись у них як за бюджетні кошти, так і за кошти юридичних та фізичних осіб, повинні зараховуватися до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років.