Право на службове зростання

За ініціативи Мінсоцполітики до проекту Трудового кодексу була включена додатково Книга 5 яка передбачає просування по службі — «Професійне службове зростання і атестацію працівників».

Норми глави регулюють засоби здійснення службової кар’єри, умови, які враховуються під час службового зростання, врегульоване застосування роботодавцем заохочень, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника, визначено їх права під час цих заходів.

Встановлюється, що роботодавець забезпечує не рідше раз на п’ять років, підготовку, перепідготовку працівника без припинення трудових відносин на умовах, що визначаються колективним договором чи угодою, а також умови оплати праці при цьому. Можна визначати умови перепідготовки або навчання під час укладення трудового договору.

Також роботодавець може направляти працівників до навчальних закладів або до інших юридичних осіб, де використовуються новітні технології — це позитивно, на користь працівника.

Була пропозиція прибрати конкретну періодичність, але РГ це не підтримала, оскільки ця норма стимулюватиме роботодавців до регулярного навчання персоналу.

Атестація працівників

Окремий параграф регулює атестацію працівників — не частіше, ніж раз на 3 роки. Роботодавець і відповідна комісія будуть проводити таку атестацію з метою оцінювання (у редакції першого читання було «Перевірки відповідності займаній посаді») професійного рівня та кваліфікації працівника.

Робоча група визначила, що результати атестації не можуть використовуватись як підстави для звільнення працівника з роботи.

РГ не підтримала пропозиції проводити атестацію кожні 2 роки або щороку.

Встановлено, що атестації не підлягають працівники, які працювали менше 1 року, вагітні жінки, працівники із сімейними обов’язками, неповнолітні, ті, хто поновлені на посаді судом і працюють менше 1 року.

Для більш об’єктивної оцінки рівня кваліфікації атестаційна комісія може залучати сторонніх експертів-фахівців з метою виключення суб’єктивного підходу при прийнятті рішення.

Практично без зауважень підтримано Книга 6, яка визначає колективні трудові відносини: соціальний діалог, колективні переговори і колективний трудовий спір.

Кодекс дає своєрідний сигнал, що такі відносини відносяться до системи трудового законодавства, але будуть регулюватися окремими законами: закони про соціальний діалог, про колективні договори та угоди, про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів.

Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства

Книга 7 ТК врегульовує дану сферу відносин. Роботодавці намагалися в цілому змінити зміст цієї книги, що призвело б до ослаблення норм і можливостей державного нагляду. Ця книга дуже важлива, тому що вона виписана у відповідності до Конвенцій МОП про інспекцію праці. Саме вони дозволяють в умовах дерегуляції реалізувати потенціал державних інспекції зупинити намагання припинити у здійснення ними своїх повноважень.

Ст. 344 регулює сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства — пропонувалося виключити слово «державного». РГ це не підтримала, тому що має діяти система саме державного нагляду і органів, які його здійснюють з відповідним владними повноваженнями.

Пропонувалося виключити норми ст. 344, якими передбачається, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування різних рівнів мають контролювати стан дотримання роботодавцями вимог ТК та інших актів трудового законодавства.

Але це було відхилено.

Ст. 345 ч. 4 передбачається, що органи державного нагляду публікують щорічні доповіді, які мають містити інформацію про їхню діяльність, тому що така робота має носити публічний характер, чого вимагає і Конвенція МОП № 81.

У результаті в новому ТК передбачено два базових інститути державного нагляду — наявність можливості для раптової перевірки — у будь-який час і без перешкоджань. Друге — автономія самого інспектора приймати рішення щодо проведення перевірки, не звертаючись за дозволом до вищих інстанцій.

Конституцією України (ст. 120) передбачено, що повноваження органів виконавчої влади мають визначаться законами, — таким чином вперше встановлюються повноваження органу державного нагляду у повній відповідності до Конституції.

Цей орган — Державна служба з питань праці, яка веде нагляд за дотриманням законодавства про працю, про охорону праці і законодавства про гігієну праці. Правом на громадський контроль за дотриманням трудового законодавства наділені профспілки та їх об’єднання.

Підтримано пропозицію профспілок про те, що під час здійснення перевірки державного органу у ній має право брати участь представник профспілки — і це дуже важливо.