Особенности вахтового метода работы

Основним документом, який на сьогодні регламентує порядок організації роботи за вахтовим методом, є спільна постанова Державного комітету СРСР із праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС і Міністерства охорони здоров’я СРСР «Про затвердження Основних положень про вахтовий метод організації робіт» від 31.12.1987 р. № 794/33-82 (далі — Постанова № 794/33-82). Можливість її застосування на території України врегульована постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ.

Згідно із Загальними положеннями додатка 1 до Постанови № 794/33-82, вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, яка заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання.

Сфера застосування вахтового методу роботи

Враховуючи специфіку організації вахтового методу роботи та вимог трудового законодавства України щодо порядку організації належних умов праці, нормативно-правовими документами затверджено перелік галузей, де можливе застосування такої специфічної організації праці. Зокрема, додаток 2 до Постанови № 794/33-82 містить перелік підприємств, організацій та об’єктів, на яких може застосовуватися вахтовий метод організації робіт (далі — Перелік). Серед них:

підприємства й організації нафтової промисловості;
підприємства й організації газової промисловості;
підприємства й організації лісової промисловості й лісового господарства;
підприємства й організації геологорозвідки;
підприємства й організації залізничного транспорту;
будівельно-монтажні трести і прирівняні до них організації, зокрема сучасні будівельно-монтажні компанії;
окремі об’єкти радіозв’язку цивільної авіації;
підприємства й організації із розробки родовищ кольорових, дорогоцінних металів і алмазів;
підприємства й організації трубопровідного транспорту;
підприємства й організації торгівлі та громадського харчування, зв’язку, транспорту, закладів охорони здоров’я й інші, на які покладено обслуговування колективів, що працюють вахтовим методом;
організації, безпосередньо зайняті на будівництві і реконструкції автомобільних доріг;
підприємства й організації з будівництва торфопідприємств і видобутку торфу.

Якщо підприємство певної галузі, на якому запроваджуватиметься вахтовий метод роботи, не міститься в Переліку і щодо цієї галузі нема затверджених нормативно-правових актів України, можна застосувати аналогію закону відповідно до статті 8 Цивільного кодексу за умови, що це не суперечить вимогам трудового законодавства.

Підстави вахтового методу робіт

У разі якщо на підприємстві визнається економічно доцільним застосовувати вахтовий метод роботи, видається наказ (додаток), яким визначаються основні умови організації робіт, порядок фінансування та затверджується положення про вахтовий метод організації роботи на підприємстві. У положенні визначається:

загальні положення;
організація роботи персоналу;
режим праці та відпочинку, облік робочого часу;
оплата праці, днів тимчасової непрацездатності та компенсації;
соціально-побутове забезпечення;
організація медичної допомоги;
порядок надання гарантій та компенсацій, передбачених чинним законодавством України;
у разі організації вахтових селищ визначається порядок їх організації.

Комплектування вахтового змінного персоналу

Добирати персонал, який працюватиме за вахтовим методом, можна лише за умов:

особистої згоди працівника;
відсутності у працівника медичних протипоказань до виконання робіт зазначеним методом.

При прийнятті працівника на роботу керівникові кадрового підрозділу необхідно знати, що до робіт, виконуваних вахтовим методом, відповідно до статей 174, 176, 192 КЗпП, не можуть залучатися працівники, котрі не досягли 18 років, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда.

Оформлення працівника проводиться відповідним наказом, а в графі 3 трудової книжки вказується, що робота виконується вахтовим методом.

Під час прийняття на роботу працівникові, відповідно до статті 29 КЗпП, під розписку роз’яснюють права і обов’язки, ознайомлюють його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та внутрішніми наказами щодо регламенту роботи працівників. Йому повідомляють про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних чи шкідливих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров’я, про пільги та компенсації.

Якщо до виконання робіт вахтовим методом залучаються працівники підприємства, тобто змінюватимуться істотні умови їх праці, таких працівників слід письмово, під розпис, попередити про такі зміни не пізніше ніж за два місяці.

Оплата праці

Оплата праці при організації роботи за вахтовим методом провадиться:

робітникам-відрядникам — за обсяги виконаних робіт за затвердженими комплексними та іншими чинними нормами та розцінками;
робітникам-погодинникам — за фактично відпрацьований час у годинах з розрахунку встановлених тарифних ставок та присвоєних розрядів;
працівникам, яким встановлено посадовий оклад, — за фактично відпрацьований час у годинах з розрахунку встановлених місячних окладів.

При організації робіт вахтовим методом слід пам’ятати, що тривалість вахти не може перевищувати одного місяця. У виняткових випадках на окремих об’єктах або при виконанні окремих робіт з дозволу керівництва підприємства або органу управління вищого підпорядкування та відповідної профспілки тривалість вахти може бути збільшена до двох місяців. У період міжвахтового відпочинку проживання вахтового (змінного) персоналу у вахтових селищах забороняється.

Облік робочого часу встановлюється відповідно до ст. 61 КЗпП — підсумований за місяць, за квартал чи інший, більш тривалий період, але не більше ніж за рік. Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця розташування підприємства або від пункту збору до місця роботи й назад і час відпочинку, що припадає на цей календарний проміжок часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин, встановлених законодавством.

Підприємство забезпечує ведення спеціального обліку робочого часу і часу відпочинку на кожного працівника по місяцях з підсумуванням суми за весь обліковий період на основі табеля обліку робочого часу. Його веде працівник, який керує відповідною ділянкою роботи, і, зі своїм підписом, щомісяця подає до бухгалтерії підприємства.

Робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду регламентується графіком роботи на вахті, який затверджується адміністрацією підприємства за узгодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік. Цей графік доводиться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення його в дію. У графіках також передбачаються дні, необхідні для проїзду працівників на вахту і назад. Дні перебування в дорозі до місця роботи й назад у норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку.

Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 год. Робота понад тривалість зміни, визначеної графіком, допускається у випадках, передбачених ст. 62 КЗпП, та в разі неприбуття чергової зміни вахтового персоналу протягом трьох днів. Така робота вважається надурочною й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.

Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідніх перерв може бути зменшена до 12 год. Невикористаний час щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також дні щотижневого відпочинку підсумовуються і надаються як додаткові вільні від роботи дні (дні міжвахтового відпочинку) протягом облікового періоду. Кількість днів щотижневого відпочинку в поточному місяці має бути не меншою за кількість повних тижнів цього місяця. Дні щотижневого відпочинку можуть припадати на будь-які дні тижня.

У разі звільнення працівника до закінчення облікового періоду дата звільнення за його згодою може вказуватися з урахуванням днів міжвахтового відпочинку, надання якого передбачено відповідно до вимог трудового законодавства.

Під час заходу також роз’яснено вимоги законодавства про працю щодо оплати праці та своєчасність її виплати, дотримання дисципліни праці та порядок призначення і виплати допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню з тимчасової втрати працездатності, проведення індексації заробітної плати працівників та надання щорічних відпусток.