МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 7 серпня 2008 р. № 447/020/99-08

Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності

(Витяг)

…
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та надається застрахованій особі за рахунок сплачених страхових внесків за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Пунктом 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, передбачено, що застрахованій особі, яка працює за сумісництвом, допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб та на яку, у межах максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок. Обчислення середньоденної заробітної плати для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється за відпрацьований час в розрахунковому періоді (п. 14 Порядку). Під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом необхідно виходити з того, що сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється ця допомога, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом, не може перевищувати розмір максимальної величини місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (абз. 5 п. 21 Порядку).

Якщо працівник у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працював кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом (абзац четвертий пункту 21 Порядку).