ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 20 березня 2006 р. № 01-16-557

Щодо окремих питань, пов’язаних із внесенням змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат

Доводимо до відома, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 193 внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266. Зміни щодо обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, стосуються наступного.

1. Щодо визначення розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати

Для осіб, робота яких пов’язана із сезонним характером роботи, обчислення середньої заробітної здійснюватиметься виходячи з 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку (пункт 4 Порядку). Для всіх інших осіб розрахунковий період не змінено і становить 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа).

Якщо застрахована особа з поважних причин (Порядком виплачено лише наступні поважні причини — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) не працювала повний календарний місяць, то цей місяць виключається з розрахункового періоду. У таких випадках розрахунковий період може складатися з п’яти, чотирьох, трьох, двох або навіть одного місяця. Це означає, що в розрахунках не враховуються всі виплати, проведені в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду (пункт 4 Порядку).

Із розрахункового періоду не виключаються місяці, коли застрахована особа перебувала у щорічній відпустці, відпустці у зв’язку з навчанням або не працювала з інших підстав і за нею зберігалася чи не зберігалася заробітна плата. Що стосується середньої заробітної плати за час щорічної відпустки, відпустки у зв’язку з навчанням та в інших випадках, передбачених законодавством, то врахування її при обчисленні середньої заробітної плати здійснюється згідно з роз’ясненнями, які раніше надавалися Мінпраці.

У разі обчислення середньоденної заробітної плати за один календарний день кількість календарних днів у розрахунковому періоді зменшується на кількість календарних днів у місяці, який виключено з розрахункового періоду (пункт 14 Порядку).

Пунктом 21 Порядку визначені правила виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, якщо застрахована особа працює за сумісництвом. Для таких осіб розрахунковий період визначається за основним місцем роботи. Тому, якщо з розрахункового періоду за основним місцем роботи виключені місяці, то при розрахунку страхових виплат за сумісництвом ці місяці також не враховуються. З метою уникнення помилок в таких випадках при видачі довідки про заробітну плату за основним місцем роботи для нарахування страхових виплат за сумісництвом слід чітко зазначати місяці, які виключені з розрахунку.

На практиці є непоодинокі випадки, коли застрахована особа після набуття права на отримання одної страхової виплати одразу набуває право на отримання іншої страхової виплати. Наприклад, після тимчасової непрацездатності може наступити страховий випадок у зв’язку з вагітністю та пологами. Між цими страховими випадками застрахована особа жодного дня не працює.

У таких випадках розрахунковий період визначатиметься як для першого страхового випадку (пункт 6 Порядку).

2. Зміни, що стосуються окремих виплат при врахуванні їх для обчислення середньої заробітної плати

Якщо в одному чи в декількох місяцях розрахункового періоду застрахована особа частину місяця не працювала з поважних причин (аналогічних тим, які виключаються з розрахункового періоду) і отримувала виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад установлені зазначеними актами норми, то в цих місяцях зазначені виплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу (пункт 9 Порядку).

Це стосується матеріальної допомоги та виплат, які визначені у колективному договорі або виплачуються за спільним рішенням адміністрації та колективу підприємства за рахунок прибутку. До таких виплат відносяться премії до свята та ювілейних дат, доплати на харчування, компенсація витрат на відрядження понад норми, встановленої законодавством, екологічна надбавка, інші винагороди та соціальні виплати, які безпосередньо не пов’язані з оплатою за відпрацьований робочий час.

Для здійснення розрахунку щодо врахування таких виплат при обчисленні середньої заробітної плати слід користуватися балансом робочого часу в днях або годинах того місяця, в якому застрахована особа працювала його частину. Сума, яка включатиметься до розрахунку, визначається шляхом множення кількості фактично відпрацьованих днів у місяці на частку від ділення суми разової виплати на кількість днів за балансом робочого часу цього місяця. Наприклад, застрахована особа протягом місяця хворіла 10 днів і отримала матеріальну допомогу в сумі 2100 гривень. Баланс робочого часу в цьому місяці становить 21 день. До розрахунку обчислення середньої заробітної плати в цьому місяці включатиметься сума 1100 гривень (2100 гривень : 21 день х 11 днів).

У таких випадках кількість календарних днів в розрахунковому періоді при визначенні середньоденної заробітної плати за один календарний день зменшується на кількість календарних днів, що припадають на дні відсутності застрахованої особи на роботі з визначених поважних причин.

На практиці зустрічаються непоодинокі випадки, коли в розрахунковому періоді застрахована особа знаходилася у вимушеному прогулі і нарахування заробітної плати за цей час підприємство здійснює одноразово в одному місяці. З метою запобігання викривлення середньої заробітної плати у таких випадках вона обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду знаходження застрахованої особи у вимушеному прогулі.

3. Зміни, що стосуються обчислення середньої заробітної плати для призначення страхових виплат

Якщо середньогодинну заробітну плату за відпрацьований час для розрахунку страхових виплат дозволялося застосовувати лише при наявності підсумованого обліку робочого часу, то зараз вона може застосовуватися в разі, якщо облік робочого часу на підприємстві здійснюється в годинах (пункт 15).

Порядком встановлено, що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за відпрацьований робочий час застосовується лише при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

Для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах для осіб, робочий час яких не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд, для добровільно застрахованих осіб застосовується середня заробітна плата за один календарний день (абзац третій пункту 14).

Пункт 14 Порядку доповнено новою нормою щодо обмеження середньоденної (середньогодинної) заробітної плати максимальною сумою (граничною величиною) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину). Для розрахунку обмеженого розміру середньоденної (середньогодинної) заробітної плати застосовується максимальна сума (гранична величина) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, що була встановлена в останньому місяці розрахункового періоду, та норма робочого часу цього місяця або середньомісячна кількість календарних днів (30,44) для відповідної категорії осіб. При цьому використовується норма робочого часу, що встановлена у структурному підрозділі, в якому працює застрахована особа, або за її індивідуальним графіком роботи.

Якщо фактична сума середньоденної (середньогодинної) заробітної плати перевищує суму середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, обмеженої граничною величиною, то для розрахунку страхової виплати застосовується остання.

4. Для спрощення роботи бухгалтерії підприємства в частині оформлення листків непрацездатності для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах дозволяється не заповнювати розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату», якщо розрахунок середньої заробітної плати провадиться автоматизовано. При цьому до листка непрацездатності обов’язково додається розрахунок, оформлений аналогічно листку непрацездатності, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою.

Одночасно повідомляємо, що право давати роз’яснення щодо застосування зазначеного порядку надано Міністерству праці та соціальної політики.

Згідно з листом Мінпраці від 16.03.2006 р. № 153/020/99-06 постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 193 набрала чинності з моменту її прийняття, тобто 22 лютого 2006 року.