ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 24 січня 2013 р. № 04-29-143

Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних

Виконавча дирекція Фонду розглянула <…> звернення до Міністерства соціальної політики України щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення та в межах своєї компетенції повідомляє, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).

Відповідно до п. п. 7–9 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб у межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Усі виплати, з яких сплачено страхові внески під час обчислення середньої заробітної плати, для розрахунку страхових виплат включаються в тому місяці, в якому їх було нараховано.

Пунктом 4.3.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, передбачено, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Згідно з п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція). Згідно з пп. 1.6.2 Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Отже, у січні та лютому 2012 року при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховується заробітна плата у розмірі, в якому вона була нарахована та на яку було нараховано єдиний внесок, а також враховуються фактично відпрацьовані дні у цих місяцях.

Якщо працівник хворів у березні 2012 року і йому була нарахована заробітна плата у січні в сумі 800,00 грн. за 4 робочих дні, а у лютому йому було нараховано заробітну плату за 1 робочий день в сумі 200,00 грн. та донараховано заробітну плату за 10 робочих днів січня на суму 2000,00 грн., то при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у такому разі до розрахунку береться нарахована заробітна плата у січні — 800,00 грн., у лютому — 200,00 грн. та донарахована заробітна плата у лютому за січень — 2000,00 грн. та 15 фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, а при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадку сторнування заробітної плати — враховується нарахована заробітна плата у січні та лютому за мінусом сторнованої заробітної плати за січень та фактично відпрацьовані 6 робочих днів розрахункового періоду.

До розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах включаються усі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано.

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Отже, якщо застрахована особа після закінчення у неї відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку приступила до роботи 20 січня 2012 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по страховому випадку, який настав у неї в квітні 2012 року, січень 2012 року не виключається з розрахункового періоду і до розрахунку береться його частина.

Що стосується розподілу оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця між різними джерелами фінансування, то відповідно до п. 8 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439, роз’яснення щодо застосування цього Порядку дає Міністерство соціальної політики України.