Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. З матеріалу ви дізнаєтеся, чи можна на підприємство із важкими і шкідливими умовами праці приймати інвалідів, який порядок атестації робочого місця інваліда і т. ін.
Скільки інвалідів має працювати на підприємстві?
Як розрахувати норматив робочих місць для інвалідів?
Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі — Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій (далі — підприємство), у т. ч. підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
Підприємства, у т. ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-XII, і забезпечують працевлаштування інваліда. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Крім того, вказані суб’єкти, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону № 875-XII.
Відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. № 1489-III здійснюється також, у межах зазначених нормативів, працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу.
Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1767, передбачено надання підприємствами до територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням щороку не пізніше 1 лютого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Водночас пунктом 1.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова — річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 338, визначено, що форма № 10-ПІ, яка заповнюється за 2004 рік, поширюється на всіх юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 15 і більше осіб, а за 2005 рік і наступні роки — від 8 і більше осіб. Згідно з розділом 3 цієї Інструкції «Кількість працівників та фонд оплати праці» розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ведеться за рік.
Крім того, підприємства щомісяця подають до органів статистики звіт з праці за формою № 1-ПВ термінова – місячна, затвердженою наказом Держкомстату України від 11 серпня 2004 р. № 472, де відображається середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (рядок 1040, графа 2), відповідно до якої і може контролюватися виконання 4% нормативу протягом поточного року.
Варто зауважити, що керівники підприємств, у т. ч. підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
У частині другій статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначається, що невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Чи можна приймати на роботу інвалідів на підприємства із важкими і шкідливими умовами праці?
Усі підприємства без винятку повинні виконувати вимоги статті 19 Закону № 875-XII, однак це не означає, що інвалідів потрібно працевлаштовувати саме на шкідливих ділянках або на таких, які не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним вимогам. Інвалідів можна влаштувати на підсобно-допоміжні роботи або організовувати надомну форму праці. Можна створити, наприклад, бригаду з пошиття та ремонту одягу (спецодягу), організувати насадження на території підприємства садово-квітникової ділянки, прибирання території підприємства, дитячих оздоровчих таборів тощо.
Стаття 172 КЗпП передбачає працевлаштування інваліда відповідно до медичних рекомендацій, встановлення на їх прохання неповного робочого дня або неповного робочого тижня та створення пільгових умов праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їхньої згоди не допускається.
Порядок атестації робочого місця інваліда
Відповідно до Закону № 875-XII та Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6 жовтня 2005 р. № 2961-IV порядок та умови визначення потреб у зв’язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи (МСЕК) та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.
Підприємства, у т. ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314 затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі — Положення). Згідно з Положенням робочим місцем інваліда може бути:
- звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використане для його працевлаштування;
- спеціалізоване робоче місце інваліда — робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.
Положенням також встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Для проведення атестації керівник підприємства своїм розпорядженням створює атестаційну комісію з керівників структурних підрозділів. До її складу, у разі атестації спеціалізованого робочого місця інваліда, крім представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, можуть залучатися працівники санітарно-епідеміологічних станцій, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Така комісія, з урахуванням висновків її членів та можливостей інваліда, визначає вимоги до робочого місця. Результати роботи атестаційної комісії оформлюються у формі протоколу.
Інваліда якої групи можна брати на роботу?
Чинне законодавство не ставить у залежність права інваліда на працевлаштування від групи інвалідності. Тобто наявність групи інвалідності не є підставою для відмови громадянину у працевлаштуванні.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» висновок МСЕК з професійної придатності включається в індивідуальну програму реабілітації інваліда і є підставою для здійснення професійної орієнтації, професійної освіти і наступного працевлаштування з урахуванням побажань інваліда.
Рішення МСЕК обов’язкове для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, реабілітаційними установами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Згідно із змінами, внесеними до Закону № 875-XII, інваліди, які не досягли пенсійного віку, мають право бути зареєстрованими у державній службі зайнятості як безробітні (ст. 181).
2007-01-16
Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»
Ласкаво просимо
Реклама