Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
Новини
05.10.2023
Не виплачено «лікарняні» на дату звільнення: судова практика
 

За правилом ч. 1 ст. 116 КЗпП усі питання виплат працівнику має бути вирішено або в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Це стосується і лікарняних. Але цікаво, що саме стосовно них судова практика за попередні роки складалась неоднорідно. На сьогодні ми маємо чергову правову позицію з цього питання, викладену в постанові ВП ВС від 26.07.2023 р. № 522/16890/20, яку розлого й розглянемо.

Суть справи: Із працівником було проведено остаточний розрахунок, але не повною мірою. Зокрема, не виплачено в повному обсязі допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Виплачено лише ту частину, яку за законодавством виплачує роботодавець за перші 5 днів (ч. 2 ст. 15 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

Зауважимо, що в постанові йдеться про Фонд соціального страхування, але вже з 2023 року такі виплати здійснює Пенсійний фонд України.

Суд першої інстанції стягнув із роботодавця на користь працівника решту заборгованості з оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за листком непрацездатності (тобто ту, яку перераховує Фонд) та компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати за листком непрацездатності. Роботодавець пояснив невчасну виплату тим, що комісія із соціального страхування розпочала перевірку правильності видачі працівнику листків непрацездатності.

Суд не задовольнив позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення в частині, що стосується виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.07.2018 р. № 809/575/16, про те, що допомогу по тимчасовій непрацездатності не може бути віднесено до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, оскільки особливості проведення таких виплат регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

В апеляційній інстанції у задоволенні позовних вимог працівника відмовлено повністю, а зобов’язання виплат скасовано. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за рахунок коштів роботодавця здійснюють оплату лише перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Решту виплачує Фонд.

Виплата лікарняних — чи обов’язкова за змістом ст. 116 КЗпП?

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2018 р. № 809/575/16, на яку посилався суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, викладено правовий висновок про те, що віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат під час звільнення, передбачених ст. 116 КЗпП, відповідач здійснив протиправно, оскільки ці виплати регулює спеціальний Закон № 1105, який чітко регламентує «незалежність» останніх від дати звільнення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 р. у справі № 640/23901/19.

Колегія суддів не погоджується з тим, що сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не належить до виплат, які підприємство має здійснити працівнику в день звільнення.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 591/1079/19 вказано, що в ст. 116 КЗпП ідеться про виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. Зважаючи на те, що оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюють за рахунок коштів роботодавця, то такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 р. у справі № 404/3447/17.

Таким чином, за однакових фактичних обставин і подібних правовідносин висновки судів касаційної інстанції щодо застосування положень Закону № 1105 і статей 116, 117 КЗпП, які містяться у згаданих вище постановах, є протилежними.

Нова правова позиція ВС

Оскільки в ст. 116 КЗпП ідеться про виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає також інші нарахування, у тому числі й допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, тому такі кошти належать до виплат, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення та в разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. З такими висновками погоджується і Велика Палата Верховного Суду.

А от чи належать до таких виплат кошти, які виплачує Фонд починаючи із шостого дня?

Із моменту надходження коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на окремий рахунок роботодавця розпорядником таких коштів стає сам роботодавець, який зобов’язаний здійснити виплату застрахованій особі відповідного матеріального забезпечення в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачено.

Тобто якщо роботодавець надіслав заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд. Якщо роботодавець не вчинив таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця.

Вас може зацікавити

Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»

  • Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних»
  • Надаємо готові зразки наказів
  • Гарантуємо письмову консультацію від експерта

Придбати курс

 

Віталій Городній

Інтербух

Переглядів: 651 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам?
Допомога по вагітності та пологах: як її виплата впливає на страховий стаж?
Грошова компенсація невикористаних відпусток мобілізованим працівникам
Відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати
Чи потрібно повідомляти ПФУ про виплату лікарняних працівникам?
Хто з працівників повинен оновлювати дані в ТЦК?
Затверджено Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані
Надання відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами
Зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Чи може роботодавець відмовити у видачі довідки про заробітну плату?
Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом
Як самостійно завантажити скан-копію трудової книжки?
Чи може директор підприємства встановити собі режим неповного робочого часу?
Що є економічним тиском на працівника, але не є мобінгом?
Кому, згідно з новим законом про мобілізацію, не треба йти до ТЦК?
Звільнення в умовах воєнного стану
Компенсація за невикористану щорічну відпустку без звільнення
Чи можна оформити лікарняний для догляду за повнолітнім членом сім’ї?
Хто може вийти на пенсію достроково?
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Лікарняні сумісникам повернуться
Чим керуватися під час розроблення Положення про структурний підрозділ?
Хто розробляє інструкції з охорони праці та що вони містять?
Дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю — обов’язок роботодавця
Алгоритм дій при виявленні помилок в оцифрованій трудовій книжці
Працівник після відпустки не стає до роботи: які дії роботодавця?
Чи заповнювати паперову трудову книжку, коли діє електронна?
Обставини, які необхідно враховувати при укладенні строкового трудового договору
У КЗпП з’явиться додаткова підстава звільнення працівників
Замість Класифікатора професій отримаємо Єдиний реєстр кваліфікацій
Штатний розпис як доказ у суді: 4 категорії трудових спорів
Стаж роботи за кордоном врахують при призначенні пенсій: прийнято Закон
Врегульовано працю домашніх працівників: що це означає та кого стосується?
Деякі особливості надання щорічної відпустки в період воєнного стану
Чи може роботодавець затримувати зарплату в умовах воєнного стану?
Умови призначення пенсії за віком особам з числа ВПО
Відпустка за роботу з ненормованим робочим днем
Рада ухвалила Закон про правонаступництво у трудових відносинах
Змінили правила бронювання працівників для сільгосппідприємств
Щодо зобов’язання внести зміни у трудову книжку
Чи можна ділити на частини відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами?
Закон про мобілізацію: інфографіка Міноборони з основними змінами
Як перевірити медичний висновок і е-лікарняний?
Вимоги до часу відпочинку працівників
Сплата добровільного внеску після настання пенсійного віку
Уряд готує е-бронювання від мобілізації
Держстат оновив форми № 1-ПВ та № 1-РС
Електронна трудова книжка: відповіді на запитання
Нагадуємо про особливості трудових відносин в умовах воєнного стану
Чи є право на щорічну відпустку під час призупинення дії трудових договорів?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com