ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 8 лютого 2005 р. № 726

Про обчислення страхового стажу найманим працівникам

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <…> звернення від 12 січня 2005 р. № 1 щодо обчислення страхового стажу найманим працівникам суб’єктів підприємницької діяльності — платників єдиного податку та повідомляє таке.

Відповідно до статті 24 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон) період роботи зараховується до страхового стажу у повному обсязі за умови щомісячної сплати пенсійних внесків у сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 3 цієї статті Закону передбачена можливість здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується визначений за кожен місяць сплати страхових внесків період, пропорційний до суми сплачених внесків.

Отже, в 2004 році до страхового стажу найманим працівникам суб’єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку та сплачували страхові внески за себе та за своїх працівників у складі цього податку, для обчислення пенсії зараховується період, пропорційний до суми сплачених внесків.

Пунктом 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі — Інструкція), встановлений порядок здійснення доплати до мінімального розміру страхового внеску для застрахованої особи.

Відомості про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку відповідно до пункту 6 статті 21 Закону подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.

Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду. Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду відомостей про застраховану особу, що використовуються у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. № 7-6. Звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається у порядку та в терміни, встановлені пунктом 1.3 зазначеного Порядку.

Органи Пенсійного фонду накладають на страхувальників штрафи за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду.

Чинним законодавством не передбачено підстав, за яких страхувальнику може бути відмовлено у прийнятті звітності до системи персоніфікованого обліку. Тому вважаємо, що відмова територіального органу Пенсійного фонду у прийнятті відомостей до системи персоніфікованого обліку від суб’єкта — платника єдиного податку, який сплачував страхові внески відповідно до норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», є неправомірною.

Держпідприємництво України вважає за необхідне направити <…> запит до Пенсійного фонду України для надання роз’яснення з питань, порушених у вашому листі. Про результати розгляду вам буде повідомлено додатково. 

Заступник Голови                                                                                                О. САХНЕНКО