Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Законний відпочинок і робота у вихідні: як поєднати?
Новини
01.03.2010
Законний відпочинок і робота у вихідні: як поєднати?
 

Як правильно залучати працівників до роботи у вихідні дні, не порушуючи норму ст. 72 КЗпП, якою передбачено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин?

За загальним правилом робота у вихідні дні забороняється. Але з цього правила э винятки. Так, відповідно до ст. 71 КЗпП робота у вихідні дні допускається у таких випадках:

  • для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
  • для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибель або псування майна;
  • для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства (установи, організації) в цілому або його окремих підрозділів;
  • для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення».

Залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні допускається лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства та за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації на підставі наказу керівника, в якому має бути зазначена одна з наведених вище причин, на підприємстві може бути запроваджене чергування у вихідні, святкові та неробочі дні.

Згідно зі ст. 72 КЗпП за згодою сторін робота у вихідний день може компенсуватися шляхом надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується таким чином:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі:
  • одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу;
  • подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за ті години, які фактично відпрацьовані у святковий (неробочий) день. За бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути надано інший день відпочинку.

За необхідності роботи можуть бути виконані в надурочні години. відповідно до ст. 62 КЗпП надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Зауважимо, що власник (або уповноважений ним орган) може вдатися до такого кроку, як надурочні роботи, лише у виняткових випадках, а саме:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником».

Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів поспіль та 120 годин на рік.

Відповідно до ст. 106 КЗпП за погодинною системою оплати праці робота в понадурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за понадурочні роботи виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години;

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Нагадаємо, згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Розрахунок норм робочого часу щорічно наводить Мінпраці України. Цим документом доцільно користуватись при визначенні кількості надурочних годин роботи.

Відповідно до ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою 42 годин. У разі надурочних робіт працівник, виходячи на роботу наступного робочого дня, має відпочити зазначену кількість годин.

Зауважимо, що вказана стаття не поширюється на випадки роботи за режимом підсумованого обліку робочого часу. Недопрацьований чи перепрацьований час при підсумованому обліку робочого часу компенсується наданням додаткового дня відпочинку чи виходом на роботу, в тому числі з неповною тривалістю щоденної роботи.

На нашу думку, норма ст. 70 КЗпП застосовується при складанні графіків роботи працівників охорони і не повинна братися до уваги у разі виходу працівника на роботу у вихідний чи святковий день за нагальною необхідністю. Для уникнення непорозумінь з перевіряючими органами рекомендуємо надавати працівнику день відпочинку у перший робочий день після вихідних. Тоді працівник матиме 42-годинний щотижневий безперервний відпочинок.

Наталія Худенко
По материалам
«Де Візу»

HR-Лига

Переглядів: 15390 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Чим відрізняється зняття з військового обліку від виключення?
Нюанси переведення працівника на іншу посаду
Чи має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день працівник, який працює дистанційно?
Набув чинності Закон, що вносить зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Сучасні зміни та доповнення до Класифікатору професій та робіт
Усе, що треба знати про бронювання працівників
Звільнення за допис у соцмережах: законно чи ні?
Коли лікарняний оплачується в розмірі 100% середньої зарплати?
Чи може бути розмір доплат сумісникам обмежений умовами колективного договору?
Безпека під час експлуатації електрогенераторів
Працівник не вийшов в перший день роботи: як звільнити?
Скорочення посади працівника-військовослужбовця
Як перерахують пенсії працюючим пенсіонерам?
Чи має право роботодавець відмовити у наданні додаткової відпустки для опікуна?
Кабмін відкоригував правила бронювання від мобілізації
Неоформлений працівник: ризики та їх вартість для роботодавця
Нова підстава перевірок Держпраці: законопроект прийнято за основу
Особливості оплати «лікарняного» внаслідок нещасного випадку
Відпустка для батьків абітурієнтів
Дата у службовому документі
Робота по 12 годин два дні поспіль: чи можна так?
Перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком
Заходи безпеки під час роботи в спеку
Бронювання працівників із високими зарплатами: альтернативні законопроекти
Чи може головний бухгалтер бюджетної установи працювати за сумісництвом?
Як відпустка за свій рахунок впливає на щорічну відпустку?
Чи правомірне скасування виплат, передбачених колективним договором, під час дії воєнного стану?
Нюанси бронювання агропрацівників
Відпустка без збереження зарплати замість щорічної — неконституційна
Проект Трудового кодексу України: чого очікувати?
Як замінити працівника, який пішов у відпустку?
Нові правила безпеки та здоров’я працівників на роботі: законопроект
За порушення правил військового обліку жінок теж штрафуватимуть
Як правильно оформити припинення суміщення?
Обов’язки роботодавця та працівників щодо охорони праці
Як оформити відстрочку в ТЦК та СП: нові правила й вимоги
Аудит електронної трудової книжки
Які трудові гарантії мають мобілізовані та добровольці?
Права осіб з інвалідністю в трудових відносинах
Деякі особливості прийняття на роботу неповнолітніх працівників
Дві доплати одному працівникові: можливо чи ні?
Чи має право роботодавець наполягати, щоб усі працівники отримували зарплату в одному банку?
Хто з працівників має переважне право на залишення на роботі?
Лікарняний під час відпустки: як оплачувати?
Чи може голова профспілки працювати «на громадських засадах»?
Грошова компенсація за невикористані відпустки
Чи може звільнений з військової служби працівник взяти відпустку без збереження зарплати?
Із 8 червня діють нові правила бронювання працівників
Нові правила бронювання від А до Я
Чи обов’язкова дата звільнення у заяві про звільнення за власним бажанням?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com