Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Оплата праці у святкові і неробочі дні
Новини
24.05.2018
Оплата праці у святкові і неробочі дні
 

Працівники підприємств з нетерпінням очікують на вихідні та святкові дні, коли можна відпочити. Втім, часом роботу підприємства не можна призупинити або ж несподівано виникають невідкладні робочі завдання, які необхідно виконати у вихідний чи святковий день. Про що потрібно пам’ятати роботодавцям, залучаючи персонал до роботи у такі дні?

Чинним законодавством, а саме статтею 73 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпП), визначено перелік святкових та неробочих днів. Цим переліком встановлені такі святкові дні:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня — День праці;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 24 серпня — День незалежності України;
  • 14 жовтня — День захисника України.

Згідно з частиною другою статті 73 КЗпП України робота також не провадиться в дні релігійних свят:

  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • один день (неділя) — Пасха (Великдень);
  • один день (неділя) — Трійця.

Термін «неробочі дні» зумовлений нормою статті 35 Конституції України, якою церква та релігійні організації в Україні є відокремленими від держави і жодна релігія не визнана державою як обов’язкова. Оскільки для представників конфесій, зареєстрованих в Україні, 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове, Пасха (Великдень) і Трійця можуть бути не святковими днями відповідно до віросповідання, то по Україні ці чотири дні зазначенні як неробочі.

Оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП України, а саме:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;
  • працівникам, які одержують місячні оклади:
    • якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу — в розмірі одинарної годинної (денної) ставки понад оклад;
    • якщо робота провадилась понад місячну норму — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки понад оклад.

Розмір додаткової оплати праці працівникам, яким установленні місячні оклади, розраховують шляхом ділення місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день. При цьому для працівників, які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену на підприємстві норму робочого часу, зазначена частка від ділення подвоюється.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є для нього вихідним днем.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Порядок оплати праці за роботу у святкові і неробочі поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Визначені вимогами КЗпП України норми оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні є мінімальними державними гарантіями.

Роботодавці відповідно до вимог статті 97 КЗпП України і статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР можуть самостійно в колективних договорах встановити більш високі рівні оплати праці за роботу у святкові і неробочі дні.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Олександр Матвієнко

Управління Держпраці

Переглядів: 5221 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Чим відрізняється зняття з військового обліку від виключення?
Нюанси переведення працівника на іншу посаду
Чи має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день працівник, який працює дистанційно?
Набув чинності Закон, що вносить зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Сучасні зміни та доповнення до Класифікатору професій та робіт
Усе, що треба знати про бронювання працівників
Звільнення за допис у соцмережах: законно чи ні?
Коли лікарняний оплачується в розмірі 100% середньої зарплати?
Чи може бути розмір доплат сумісникам обмежений умовами колективного договору?
Безпека під час експлуатації електрогенераторів
Працівник не вийшов в перший день роботи: як звільнити?
Скорочення посади працівника-військовослужбовця
Як перерахують пенсії працюючим пенсіонерам?
Чи має право роботодавець відмовити у наданні додаткової відпустки для опікуна?
Кабмін відкоригував правила бронювання від мобілізації
Неоформлений працівник: ризики та їх вартість для роботодавця
Нова підстава перевірок Держпраці: законопроект прийнято за основу
Особливості оплати «лікарняного» внаслідок нещасного випадку
Відпустка для батьків абітурієнтів
Дата у службовому документі
Робота по 12 годин два дні поспіль: чи можна так?
Перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком
Заходи безпеки під час роботи в спеку
Бронювання працівників із високими зарплатами: альтернативні законопроекти
Чи може головний бухгалтер бюджетної установи працювати за сумісництвом?
Як відпустка за свій рахунок впливає на щорічну відпустку?
Чи правомірне скасування виплат, передбачених колективним договором, під час дії воєнного стану?
Нюанси бронювання агропрацівників
Відпустка без збереження зарплати замість щорічної — неконституційна
Проект Трудового кодексу України: чого очікувати?
Як замінити працівника, який пішов у відпустку?
Нові правила безпеки та здоров’я працівників на роботі: законопроект
За порушення правил військового обліку жінок теж штрафуватимуть
Як правильно оформити припинення суміщення?
Обов’язки роботодавця та працівників щодо охорони праці
Як оформити відстрочку в ТЦК та СП: нові правила й вимоги
Аудит електронної трудової книжки
Які трудові гарантії мають мобілізовані та добровольці?
Права осіб з інвалідністю в трудових відносинах
Деякі особливості прийняття на роботу неповнолітніх працівників
Дві доплати одному працівникові: можливо чи ні?
Чи має право роботодавець наполягати, щоб усі працівники отримували зарплату в одному банку?
Хто з працівників має переважне право на залишення на роботі?
Лікарняний під час відпустки: як оплачувати?
Чи може голова профспілки працювати «на громадських засадах»?
Грошова компенсація за невикористані відпустки
Чи може звільнений з військової служби працівник взяти відпустку без збереження зарплати?
Із 8 червня діють нові правила бронювання працівників
Нові правила бронювання від А до Я
Чи обов’язкова дата звільнення у заяві про звільнення за власним бажанням?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com