Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи можна звільнити сумісника-контрактника після закінчення строкового трудового договору?
Новини
07.05.2018
Чи можна звільнити сумісника-контрактника після закінчення строкового трудового договору?
 

Чи можна звільнити працівника-сумісника після закінчення строкового трудового договору, якщо цей працівник вступив на військову службу за контрактом?

Відповідно до ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином із змісту зазначеної правової норми слідує, що передбачені статтею 119 КЗпП гарантії за своєю сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників, у тому числі сумісників, незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Право на зазначенні гарантії виникає у зв’язку із настанням юридичного факту залучення до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу за призовом під час мобілізації або на особливий період.

Відповідно до абзацу одинадцятого ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, згідно з абзацом п’ятим ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Як передбачено абзацом четвертим ст. 1 цього ж Закону мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указами Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 та від 14.01.2015 року № 15/2015 було оголошено часткову мобілізацію. Тобто, відповідно до чинного законодавства настав особливий період, який діє до цього часу.

Окрім того, питання наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було, також, предметом судових розглядів.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 (справа № 800/582/14) виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду. Ураховуючи вищезазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 17.03.2014 і по теперішній час, незважаючи на те, що у 2016 році рішення про проведення мобілізації не оголошувалося, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду.

При цьому, стаття 119 КЗпП України, яка гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку під час дії особливого періоду, є спеціальною правовою нормою відносно пункту 3 статті 36 КЗпП України, прийняття якої було обумовлено проведенням в Україні антитерористичної операції і, відповідно, необхідністю залучення громадян (працівників) до виконання військових обов’язків. У випадку закінчення умов особливого періоду функціонування Збройних Сил України, стане можливим звільнення згідно 3 статті 36 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, звільнення працівника, що працює за строковим трудовим договором можливе лише після закінчення дії Контракту про проходження громадянами України військової служби.

Вас може зацікавити

Військовозобов’язані та мобілізовані працівники: документообіг кадровика

Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів.
У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів.

Придбати видання

 

Анна Зла

Управління Держпраці

Переглядів: 2296 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Чим відрізняється зняття з військового обліку від виключення?
Нюанси переведення працівника на іншу посаду
Чи має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день працівник, який працює дистанційно?
Набув чинності Закон, що вносить зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Сучасні зміни та доповнення до Класифікатору професій та робіт
Усе, що треба знати про бронювання працівників
Звільнення за допис у соцмережах: законно чи ні?
Коли лікарняний оплачується в розмірі 100% середньої зарплати?
Чи може бути розмір доплат сумісникам обмежений умовами колективного договору?
Безпека під час експлуатації електрогенераторів
Працівник не вийшов в перший день роботи: як звільнити?
Скорочення посади працівника-військовослужбовця
Як перерахують пенсії працюючим пенсіонерам?
Чи має право роботодавець відмовити у наданні додаткової відпустки для опікуна?
Кабмін відкоригував правила бронювання від мобілізації
Неоформлений працівник: ризики та їх вартість для роботодавця
Нова підстава перевірок Держпраці: законопроект прийнято за основу
Особливості оплати «лікарняного» внаслідок нещасного випадку
Відпустка для батьків абітурієнтів
Дата у службовому документі
Робота по 12 годин два дні поспіль: чи можна так?
Перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком
Заходи безпеки під час роботи в спеку
Бронювання працівників із високими зарплатами: альтернативні законопроекти
Чи може головний бухгалтер бюджетної установи працювати за сумісництвом?
Як відпустка за свій рахунок впливає на щорічну відпустку?
Чи правомірне скасування виплат, передбачених колективним договором, під час дії воєнного стану?
Нюанси бронювання агропрацівників
Відпустка без збереження зарплати замість щорічної — неконституційна
Проект Трудового кодексу України: чого очікувати?
Як замінити працівника, який пішов у відпустку?
Нові правила безпеки та здоров’я працівників на роботі: законопроект
За порушення правил військового обліку жінок теж штрафуватимуть
Як правильно оформити припинення суміщення?
Обов’язки роботодавця та працівників щодо охорони праці
Як оформити відстрочку в ТЦК та СП: нові правила й вимоги
Аудит електронної трудової книжки
Які трудові гарантії мають мобілізовані та добровольці?
Права осіб з інвалідністю в трудових відносинах
Деякі особливості прийняття на роботу неповнолітніх працівників
Дві доплати одному працівникові: можливо чи ні?
Чи має право роботодавець наполягати, щоб усі працівники отримували зарплату в одному банку?
Хто з працівників має переважне право на залишення на роботі?
Лікарняний під час відпустки: як оплачувати?
Чи може голова профспілки працювати «на громадських засадах»?
Грошова компенсація за невикористані відпустки
Чи може звільнений з військової служби працівник взяти відпустку без збереження зарплати?
Із 8 червня діють нові правила бронювання працівників
Нові правила бронювання від А до Я
Чи обов’язкова дата звільнення у заяві про звільнення за власним бажанням?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com