Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Соціальна реформа-2015: реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізація фонду оплати праці
Новини
04.02.2015
Соціальна реформа-2015: реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізація фонду оплати праці
 

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII (далі — Закон № 77) було внесено ряд змін до деяких законодавчих актів.

В рамках реформи ЄСВ з 1 січня 2015 року створюється Фонд соціального страхування України, об’єднавши в собі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Також для легалізації заробітної плати та зайнятості передбачається ряд змін до законодавства про оплату праці, адміністративного та кримінального законодавства, які й розглянемо далі.

Кодекс законів про працю

До внесення змін до законодавчих актів побутувала думка, що відповідно до запланованих змін трудові договори мають укладатися лише у письмовій формі, а усна форма піде у небуття.

Нижче у таблиці наведемо порівняльний аналіз норм статті 24 КЗпП, які зазнали змін.

Норма Кодексу

Попередня редакція статті

Редакція від 28.12.2014 р., що діє з 01.01.2015 р.

Частина 2 ст. 24 КЗпП

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи

Частина 3 ст. 24 КЗпП

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Частина 4 ст. 24 КЗпП

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи Частину четверту виключено

Як бачимо, обов’язок щодо письмової форми відсутній, крім випадків, коли письмова форма договору є обов’язковою (ч. 1 ст. 24 КЗпП).

Частину 3 ст. 24 КЗпП доповнили вимогою повідомляти центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Поки що порядок такого повідомлення не визначений. Згідно з новою редакцією ч. 3 ст. 24 КЗпП порядок буде встановлений Кабінетом Міністрів України.

Також виключено ст. 241 Кодексу, яка передбачала обов’язок реєстрації у службі зайнятості трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою.

Крім того, згідно із ст. 41 КпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внесено обов’язок роботодавця оформляти трудову книжку студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування (ст. 48 КЗпП).

Більше того, для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше приймається на роботу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (ст. 196 КЗпП). Підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (ст. 14 Закону «Про зайнятість населення»). Раніше така норма була прописана тільки в Законі, тепер її включили у КЗпП.

Змінено ст. 492 КЗпП, а саме у разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до ст. 48 Закону «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Штрафні санкції у трудовому законодавстві

Текст ст. 265 КЗпП був викладений у новій редакції, що значно посилило санкції.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (такі санкції викладені у ст. 41 КпАП).

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

  • порушення інших вимог трудового законодавства — у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Законом № 77 викладено у новій редакції ст. 41 КпАП. Так, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їх вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого ч. 6 статті 41 КпАП, — тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміни до Закону про ЄСВ

Також було внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), а саме було зафіксовано мінімальний розмір єдиного соціального внеску з доходів у вигляді заробітної плати (крім винагороди за договорами ЦПХ) на рівні добутку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Тобто, якщо база для ЄСВ менше мінімальної заробітної плати, то ЄСВ нараховується з бази, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці, за який нарахована заробітна плата.

Якщо нарахування заробітної плати здійснюється не за основним місцем роботи, то ставки ЄСВ застосовуються до бази нарахування незалежно від її розміру без урахування коефіцієнта.

Щодо ЄСВ з ФОП

Підприємців-загальносистемників зобов’язали за кожен місяць нараховувати ЄСВ незалежно від факту отримання доходів. У разі якщо вони не отримали доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Раніше ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску сплачувався тільки за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).

Отже, враховуючи норми абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, при остаточному розрахунку за підсумками 2015 року до 10 лютого 2016 року такі підприємці зобов’язані будуть сплатити єдиний внесок, нарахований за календарний 2015 рік з розрахунку не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць.

Таким чином, навіть якщо підприємець-загальносистемник не отримував доходу в будь-якому з місяців 2015 року, він повинен все одно сплатити ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску.

Також з норм Закону щодо оподаткування ЄСВ ФОП-спрощенців видалили фразу «та члени їхніх сімей». Тобто ФОП будуть платити ЄСВ тільки за себе.

База ЄСВ для загальносистемників — сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).

База ЄСВ для спрощенців — суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оплата листків непрацездатності

Згідно з новою редакцією ст. 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

  • 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3-х років;
  • 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3-х до 5-ти років;
  • 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5-ти до 8-ми років;
  • 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;
  • 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону «Про донорство крові та її компонентів».

Тобто тепер, замість звичних трьох груп застрахованих осіб (60, 80 та 100%), будуть існувати чотири групи (50, 60, 70 та 100%).

Розмір штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ

З 1 січня 2015 року Законом № 77 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ доповнено пунктом 7, згідно з яким органи фіскальної служби застосовують такі штрафні санкції:

  • за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ — у розмірі 10 НМДГ (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою;

  • за ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 НМДГ (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про ЄСВ.

Також збільшено розмір штрафів, зазначених у п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ:

  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до 20% (замість 10%) своєчасно не сплачених сум;

  • за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.

До 1 січня 2017 року законодавець призупинив дію посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зниження ставки ЄСВ

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 77 передбачено, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 ст. 8 та ст. 10 Закону про ЄСВ для платників єдиного внеску, визначених в абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 та ст. 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім винятків, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

Покажемо цю норму схематично:

База ЄСВ у місяці нарахування заробітної плати > у 2,5 рази і більше ніж загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ у 2014 році* Коефіцієнт = 0,4
База ЄСВ у місяці нарахування заробітної плати < у 2,5 рази і більше ніж загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ у 2014 році* Коефіцієнт розрахунковий**

* Відомості з п. 2 Звіту про ЄСВ (виплати, на які нараховуються ЄСВ).
** Коефіцієнт розраховується за формулою: загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ у 2014 році / база ЄСВ у місяці нарахування зарплати.

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно із середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству становитиме не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Марина Ємцова

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 13373 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Вручення повісток на підприємствах: новий порядок проведення призову
У трудовій книжці нечіткий відбиток печатки: чи потрапляє період в страховий стаж?
Договір з нефіксованим робочим часом: якою може бути максимальна тривалість роботи?
Яким категоріям працівників слід проходити періодичний психіатричний огляд?
Бронювання працівників: як скласти довідку про середню зарплату?
Чи додавати військовий квиток до електронної трудової книжки?
Які військовозобов’язані мають право на відстрочку?
Мінекономіки про округлення при обчисленні середньої заробітної плати
Правила облаштування робочого місця особи з інвалідністю та отримання компенсації
Розрахунок із працівником, який звільняється
На який період запроваджуються норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?
Чи може ФОП-роботодавець розірвати трудові договори у разі своєї мобілізації?
Хто і де може вручати повістки: що каже новий закон про мобілізацію?
В якому випадку особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні?
Особливості надання відпусток без збереження зарплати піл час дії воєнного стану
За яких умов період перебування на обліку в центрі зайнятості зараховується до страхового стажу?
Чи може вчитель працювати дистанційно з-за кордону?
Списки працівників на бронювання, подані до 10 травня, погоджує Генштаб
Трудові vs цивільно-правові договори: що обрати?
Оформлення відносин з тимчасовими працівниками у період дії воєнного стану
Затверджено показники середньої зарплати за І квартал 2024 року
Як оформити дозвіл на працевлаштування іноземців?
Працівник у відпустці або на лікарняному: чи треба інформувати про надходження повістки?
Чи мають переваги працівники передпенсійного віку у разі скорочення штату?
Що слід врахувати роботодавцю при організації робіт у літній період?
Захист трудових прав та встановлення факту перебування в трудових правовідносинах
Трудові зміни 2024: останні новації КЗпП
Мобілізація та військовий облік: що зобов’язані виконувати роботодавці?
Встановлення суміщення суміснику
Що змінилося щось у питаннях військового обліку та мобілізації жінок?
Підписано Закон про регулювання праці домашніх працівників
Кого з керівників і працівників бронюють незалежно від звання, віку та ВОС?
Пенсія за віком: умови дострокового призначення
Закріплення роботодавцем у трудових договорах додаткових умов, які покращують становище працівників
Додаткові гарантії на відпочинок осіб з інвалідністю
Новий порядок оформлення військово-облікових документів
Розширено перелік критеріїв для бронювання працівників ОПК
Скорочення штату: що врахувати роботодавцю?
Який розрахунковий період беруть для обчислення середньої зарплати для виплати декретних?
Право на доплату за суміщення
Військовий облік і вручення повісток за місцем роботи: нові правила
Діють нові штрафи за порушення правил військового обліку
Бронювання працівників: що змінилося з 10 травня?
Зарахування до страхового стажу періодів навчання
У листку непрацездатності не вказано код хвороби: чи виплачувати лікарняні?
Контракт як особливий вид трудового договору
Чи можна звільнити працівника, трудовий договір із яким призупинений?
Президент ветував Закон про звільнення з роботи за колабораціонізм
Чи впливає на зарахування до нормативу робочих місць встановлений особі з інвалідністю неповний робочий час?
Які обмеження тривалості щорічних відпусток у 2024 році?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com