Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Ноябрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Декабрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Все события
Реклама
Библиотека статей / Трудовое законодательство
18.10.2021
Сумісництво: види та правила роботи

Одна робота — добре, а дві — ще краще! Поговоримо про сумісництво: про його особливості, види, оформлення, табелювання, оплату праці та інші нюанси.

Суть сумісництва

Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Такі вимоги визначені у п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43.

Відповідно до ст. 21 КЗпП працівник (реалізуючи свої здібності) має право укладати трудові договори на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Основні загальні умови сумісництва зображені на рис. 1.

Рис. 1. Основні умови сумісництва

За видами сумісництво може бути зовнішнім і внутрішнім. Чим вони відрізняються, покажемо на рис. 2.

Рис. 2. Види сумісництва

Отже, якщо з працівником в одній і тій же організації укладено два трудові договори (основний і за сумісництвом), то таке сумісництво вважається внутрішнім.

І тут є поширене запитання з практики: чи можливе внутрішнє сумісництво за однаковими посадами? Чинне законодавство не містить заборони щодо такого сумісництва. Основною умовою сумісництва є різні трудові договори і різний час роботи.

Для більшого розуміння наведемо приклад. Медклініці потрібен адміністратор з 8:00 до 20:00 години, 5 днів на тиждень. Адміністратор, що є основним працівником, не проти підробітку. Тоді цей працівник за основним трудовим договором працюватиме адміністратором з 8:00 до 17:00 години (з годинною перервою на обід), 5 днів на тиждень (по 8 годин на день) і за внутрішнім сумісництвом на аналогічній посаді з 17:00 до 20:00 години, 5 днів на тиждень (по 3 години на день). Такий режим роботи повністю вписується в діючі законодавчі норми.

Обмеження на роботу за сумісництвом

Законодавством передбачені такі обмеження на роботу за сумісництвом.

  1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зокрема, державні службовці, народні депутати, професійні судді) не мають права працювати за сумісництвом, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту (ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII). Утім, є виняток для деяких суб’єктів, на яких зазначені обмеження не поширюються. Зокрема, не заборонено сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності депутатам Верховної Ради АР Крим та депутатам місцевих рад, які не здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі, а також присяжним.

  2. Крім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) (п. 4 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245, далі — Постанова № 245). Ця заборона стосується також і керівного складу комунальних підприємств.

  3. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками держпідприємств, установ і організацій разом із профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва (п. 1 Постанови № 245). Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Перелічені обмеження прямо стосуються бюджетників. Комерційні підприємства більш вільні у встановленні «правил гри» при роботі за сумісництвом і прописують їх, як правило, у колективному договорі.

Тривалість роботи за сумісництвом

Тривалість роботи за сумісництвом для працівників державних організацій не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245).

Працівники комерційних підприємств чотирма годинами сумісництва на день не обмежені. Тому їх тривалість роботи за сумісництвом може тривати повний робочий час, наприклад 8 годин 5 днів на тиждень. Але така тривалість робочого часу сумісника привертає увагу інспекторів Держпраці. Проте якщо у роботодавця графік роботи сумісника належним чином оформлений та відповідає дійсності, то турбуватись не варто, порушення тут немає.

За загальними правилами робочий час за основним місцем роботи і за сумісництвом не повинен накладатися. Щодо графіка роботи працівника — внутрішнього сумісника, то цього правила легко дотриматись, а от із зовнішнім сумісником — це «лотерея» для роботодавця. Адже зовнішній сумісник не зобов’язаний доповідати про свій режим роботи на іншому підприємстві.

Оформлення, табелювання та оплата праці

Прийняття на роботу. Сумісників приймаємо на роботу за загальними правилами. Тобто з ним укладаємо трудовий договір. І тут також немає ані обмежень щодо сумісництва, ані окремої форми договору. Тобто трудовий договір може бути безстроковим, строковим або на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).

При прийнятті на роботу сумісника зберігається загальна послідовність дій:

  • спочатку кандидат пише заяву з проханням прийняти його на роботу за сумісництвом, в якій вказує бажаний режим роботи у годинах, час початку і закінчення роботи;

  • роботодавець видає наказ (розпорядження), де також зазначає, що працівника прийнято на роботу за сумісництвом, посаду, умови роботи, графік роботи з часом її початку і закінчення, а також строк випробування (за потреби).

Важливо! На сумісника, як зовнішнього, так і внутрішнього, обов’язково подаємо податківцям повідомлення про прийняття на роботу.

Повідомлення про прийняття на роботу подаємо за загальними правилами, за формою з додатка до постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. Зокрема, вказуємо у графі 4 — «2» (наймані працівники без трудової книжки). У світлі діджиталізації трудових книжок, з 10 червня 2021 року кандидат, як на основне місце роботи, так і за сумісництвом, може прийматися на роботу без трудової книжки. Наразі триває перехідний період, і поки що ніяких змін щодо форми повідомлення про прийняття на роботу не внесено. Отже, подаємо за старими правилами.

Далі на сумісника, як внутрішнього, так і зовнішнього, формуємо повний пакет облікових документів, у тому числі особову справу, особову картку за формою П2, а також включаємо його у графік відпусток тощо.

Табелювання. Табель обліку робочого часу — це поіменний список працівників відділу, служби чи структурного підрозділу (цеху (відділу), дільниці) або підприємства, установи організації в цілому. Ведення табеля є обов’язковим для всіх роботодавців (у тому числі фізосіб-підприємців) незалежно від кількості працівників (лист Мінпраці від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10).

У загальному порядку на кожного працівника (основного, сумісника, тимчасового, сезонного тощо) у табелі заповнюється один рядок. Але і тут є виняток — внутрішні сумісники. На них заповнюють два рядки: в одному зазначають час основної роботи, а в другому — час роботи за сумісництвом.

На сумісників, як і на інших працівників, у табелі за кожний робочий день (зміну) відображаємо фактично відпрацьований робочий час у годинах та дні неявок із зазначенням причин відсутності.

Оплата праці. Робота за сумісництвом належить до одного з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. А робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 1021 КЗпП). Тобто за роботу, яка відображена в табелі обліку робочого часу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються КМУ. Кожна бюджетна сфера має свою «нормативку».

Візьмемо, наприклад, учителів. Законодавство їм не забороняє працювати у декількох закладах освіти. При цьому для кожного місяця роботи (основного і сумісництва) оплата праці педагогічних працівників здійснюється за тарифікацією відповідно до п. 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.0419.93 р. № 102.

Вимога щодо рівня зарплати не менше за МЗП і для бюджетників, і для комерційників єдина.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за МЗП, проводимо доплату до рівня мінзарплати (п. 31 Закону про оплату праці). Така «трудова» доплата до МЗП виплачується з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно відпрацьованому часу).

Важливо! По сумісниках (як зовнішніх, так і внутрішніх) треба дотримуватися вимоги про оплату праці не нижче мінзарплати.

При цьому якщо працівник — внутрішній сумісник, то порівняльні розрахунки з МЗП здійснюємо за кожною займаною ним посадою окремо!

Оподаткування виплат

Інформацію щодо загальних правил і нюансів оподаткування при сумісництві покажемо в таблиці.

Нюанси оподаткування та застосування ПСП до заробітку сумісників

Показник Сумісництво
внутрішнє зовнішнє
ПДФО Утримується за ставкою 18% за тими ж правилами, як і для основних працівників
ВЗ Утримується за ставкою 1,5% за тими ж правилами, як і для основних працівників
ПСП Застосовується лише за місцем роботи в одного роботодавця. При визначенні права на ПСП з граничним розміром доходу порівнюється:
загальна сума зарплати (основне місце роботи + внутрішнє сумісництво) сума зарплати, нарахована за «сумісницьким» трудовим договором
ЄСВ Справляється за тими ж ставками, як і з доходу основних працівників (22% — у загальному випадку, 8,41% — для працівників з інвалідністю)
Контроль щодо сплати ЄСВ з МЗП для працівників без інвалідності (ставка 22%):
виконуємо. З МЗП порівнюємо загальну базу нарахування ЄСВ (основне місце роботи + внутрішнє сумісництво) і якщо вона буде нижчою за МЗП — ЄСВ справляємо з МЗП не виконуємо. ЄСВ нараховуємо з фактичної бази нарахування внеску
Контроль щодо ЄСВ з максимальної бази нарахування внеску:
виконуємо. З максимальним розміром бази нарахування внеску порівнюємо сукупний дохід (за основним трудовим договором + внутрішнім сумісництвом) виконуємо окремо за кожним місцем роботи
У разі перевищення фактичної бази нарахування ЄСВ над максимальною — внесок сплачуємо з граничного максимуму
Источник: Оплата праці Автор: Долга Ірина
Просмотров: 1893 Отправить другу Версия для печати
 
 
Смотрите также:
Правові аспекти найманої праці в сільському господарстві
Відпустки «чорнобильцям»
Відпустки без збереження зарплати: види, умови та строки надання
Позмінний графік: як організувати роботу співробітників
Відпустка за роботу з комп’ютером
Підсумований облік робочого часу для продавців, охоронників і водіїв
Відпустки: види та умови надання
Водій на підприємстві
Відпустка «за свій рахунок»: кому і скільки
Поощрение работников и привлечение их к дисциплинарной ответственности
Гарантии и компенсации работникам
Трудовые льготы: права беременных женщин, женщин с детьми, молодежи, одиноких матерей и отцов при трудоустройстве
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зайвий «папірець» чи важливий документ?
Чи потрібен трудовий договір стажисту?
Комісія із соцстрахування: не проходьте стороною
Трудовые гарантии для некоторых категорий работников
Контракт як особлива форма трудового договору
Праця жінок: пільги та гарантії
Відпустка при переведенні працівника на інше підприємство: все що потрібно знати
Кому «світить» щорічна додаткова відпустка за роботу із комп’ютером
Кадрова азбука: звільнення з ініціативи роботодавця
Страховий стаж для лікарняних
Щорічні відпустки та їх документальне оформлення
Звільнення за ініціативою осіб, які не є стороною такого трудового договору
«Трудові» перевірки і відповідальність крізь призму кадрових документів
Робота у вихідні та святкові дні
Сокращение штата и численности работников при реорганизации
Догана: порядок накладення і зняття
Вихідна допомога при звільненні: розмір, розрахунок, умови виплати
Организация и оплата труда сезонных работников

Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
При устройстве на работу в вашу компанию высшее образование:
Играет главную роль
Важно только для топовых позиций
Вообще не играет роли, главное — опыт сотрудника!

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2021 © МЕДИА-ПРО
2021 © HR-Лига
Copyright © 2005–2021 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com