На практиці трапляється, що, скажімо, працівник може обіймати посаду маркетинг-менеджера і посаду сейлз-менеджера (начальника відділу продажу). Таке поєднання робіт може тривати досить довго. Як правильно записати до трудової книжки цю інформацію?

Передусім слід розуміти, що ведення офіційної документації у кадровій справі — це відповідальна робота, яка базується винятково на нормах та підходах законодавчої бази України. Відповідність цим нормам і підходам убезпечить кадрову службу підприємства, установи, організації (далі — підприємство) від неправомірних дій, які, своєю чергою, можуть стати предметом прискіпливого розгляду відповідних інспекційних структур, уповноважених контролювати та координувати діяльність підприємств (як-от, Територіальна інспекція праці) щодо додержання норм трудового законодавства України.

Нормативно-правовою базою України для кадрових служб щодо професійної структури є такі документи:

• Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58);
• Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375 (далі — КП);
• Розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» Випуску 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — ДКХП);
• відповідний галузевий випуск ДКХП;
• КЗпП України тощо.

Статтею 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому самому підприємстві нарівні зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри такої доплати встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Крім того, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 року № 43 сумісництво визначено як виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві чи у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Отже, слід розрізняти поняття «сумісництво» і «суміщення».

У пункті 1.1 Загальних положень Інструкції № 58 передбачено, що на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. При цьому відповідно до пункту 2.14 Інструкції № 58 робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадить за бажанням працівника власник або уповноважений ним орган.

Якщо працівник виконує роботи, що належать до різних посад, трудовий договір укладають за згодою сторін за посадою, яку визначено основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт проти інших посад (п. 14 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Розділу 1 Випуску 1 ДКХП).

Також постановою Ради Міністрів УРСР «Про заходи по виконанню постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 27 січня 1982 року № 48 (є чинною) передбачено, що суміщення професій (посад) працівниками, які належать до різних категорій персоналу у виробничих галузях народного господарства, а також суміщення професій (посад) у всіх випадках у невиробничих галузях народного господарства допускається за переліками професій і посад, які затверджуються республіканськими міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами за погодженням з Державним комітетом УРСР по праці та відповідними профспілковими органами, якщо інше не передбачено чинним законодавством. На цей час такими переліками є списки працівників, затверджені відповідними наказами, постановами, розпорядженнями, рішеннями центральних органів державної виконавчої влади щодо умов оплати праці за суміщення посад (професій). Як-от, наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про впорядкування умов оплати праці працівників державних телерадіоорганізацій, які не є журналістами» від 22 вересня 2006 року № 346 визначено конкретний перелік професій (посад) працівників, які отримують доплату за суміщення посад (професій).

В іншому разі треба, щоб суміщення посад (професій) не суперечило функціональним обов’язкам працівників, викладеним у відповідних кваліфікаційних характеристиках.

Так, пунктом 2.14 Інструкції № 58 передбачено, що записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, слід виконувати для робітників і службовців відповідно до професійних назв робіт, які вміщено у КП. Зазначених у запитанні назв професій (посад) КП не передбачено. У КП на цей час, серед іншого, значаться такі професійні назви робіт, як «Начальник відділу збуту (маркетингу)» (код КП 1233) та «Фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог)» (код КП 2419.2). На кожну з цих професій (посад) розробляють окрему посадову інструкцію відповідно до кваліфікаційних характеристик, які містяться у Випуску 65 «Торгівля та громадське харчування» ДКХП, затвердженому наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 30 листопада 1999 року № 918, та норм і вимог Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Розділу 1 Випуску 1 ДКХП.

Таким чином, у штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями. Зазначені посади належать до різних класифікаційних угруповань КП (розділ 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» та розділ 2 «Професіонали»). Крім того, функціональні обов’язки відповідних працівників різняться за змістом посадових інструкцій. Скажімо, працівник, який обіймає посаду начальника відділу збуту (маркетингу), належить до керівного складу підприємства і виконує контрольні, координаційні функції щодо підпорядкованих йому працівників, а фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог) працює безпосередньо з маркетингом та підпорядковується начальникові вказаного відділу. Цей останній може виконувати роботу підпорядкованих йому працівників (у порядку суміщення), але обіймати лише посаду начальника відділу збуту (маркетингу). Інші питання роботи начальника відділу збуту регламентуються нормами КЗпП, законів України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII, «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, Інструкції № 58 тощо.

Отже, при суміщенні робіт насамперед слід унести зміни до посадової інструкції за основною посадою працівника, не виходячи за рамки функціональних обов’язків відповідної кваліфікаційної характеристики, погодити ці зміни із працівником і (якщо є) виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а до трудової книжки внести назви професій відповідно до норм КП та Інструкції № 58.

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Довідник кадровика»