ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 26 листопада 2003 р.

Індексація заробітної плати працівникам провадиться підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, котрий перевищив 105% (величину порога індексації). Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам за будь-яких причин затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на 1%

(Витяг)

У травні 2001 р. Д. звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Садове» (далі — ВАТ), посилаючись на те, що з 1996 року вона перебуває з відповідачем у трудових відносинах, але станом на 13 листопада 2000 року у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати виникла заборгованість у розмірі 918 грн., яку вона просила стягнути з відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 липня 2001 р. позов задоволено:

постановлено стягнути з ВАТ на користь позивачки 2 тис. 97 грн. з урахуванням компенсації у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати.

У касаційній скарзі ВАТ просило змінити постановлене у справі рішення, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов про стягнення суми заборгованості із заробітної плати, а також її індексації та компенсації, суд виходив із доведеності факту такої заборгованості. Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно зі ст. 202 ЦПК рішення суду має бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у справах, пов’язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв’язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що індексація заробітної плати провадиться на підставі ст. 33 Закону від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється згідно із Законом від 3 липня 1991 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» і відповідними положеннями Порядку проведення індексації грошових доходів громадян (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. У 663; зі змінами й доповненнями) підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, котрий перевищив 105% (величину порога індексації).

Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427; зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. № 692) підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам за будь-яких причин затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на 1%.

Ухвалюючи рішення, суд цих обставин не врахував і не зазначив, на підставі яких нормативних актів провів розрахунок компенсації заробітної плати та який індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги при цьому брав до уваги.

Оскільки рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу ВАТ задовольнила частково, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 липня 2001 р. скасувала, справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.