МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23 жовтня 2009 р. № 251/06/186-09

Щодо звільнення головного бухгалтера

Юридичне управління Міністерства в межах своєї компетенції розглянуло лист <…> та повідомляє наступне.

Не можуть бути причиною для затримки звільнення головного бухгалтера такі причини, як відсутність кандидатури нового головного бухгалтера або необхідність здавання звітності за відповідний період роботи, оскільки відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Також згідно зі статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Штатний розпис — це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати й посадові оклади працівників. Штатний розпис містить найменування посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді (Юридичний словник, 1983 р., видання друге, перероблене і доповнене, за редакцією Б. М. Бабія, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецького, В. В. Цвєткова).

Прийняття, затвердження керівником штатного розпису на підприємстві, в установі, організації відіграє значну роль при управлінні підприємством, установою, організацією і слугує певним «гарантом» прав працівників, оскільки прийняття працівників відбувається згідно зі штатним розписом підприємства, з окладом, визначеним згідно з штатним розписом.

Ураховуючи вищезазначене, не можна приймати на посаду, яка не є вакантною, нового працівника.

Разом з тим відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Тому, що стосується питання, яка саме особа приймає справи від головного бухгалтера, якщо на момент його звільнення заміни немає, то зазвичай це здійснює керівник підприємства, установи, організації.