МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 13 квітня 2016 р. № 153
м. Київ

Про затвердження Кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09 червня 2016 р. за № 832/28962

Відповідно до статті 14 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Кваліфікаційні вимоги до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року № 406 «Про затвердження Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за № 18/8617 (зі змінами).

3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я. В.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ
до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами

I. Загальні положення

1.1. Ці Кваліфікаційні вимоги визначають ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання ним спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів.

1.2. Терміни, наведені в цих Кваліфікаційних вимогах, вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про племінну справу у тваринництві».

II. Вимоги до працівників

2.1. Працівник, який виконує спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинен мати відповідну фахову освіту.

Провідний зоотехнік з племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи I категорії — не менше ніж 2 роки.

Зоотехнік з племінної справи I категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи II категорії — не менше ніж 2 роки.

Зоотехнік з племінної справи II категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи — не менше ніж 2 роки.

Зоотехнік з племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.

2.2. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, повинні мати практичний досвід з виконання окремих видів робіт залежно від спеціалізації суб’єкта господарювання, а саме із:

забезпечення системи зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;

ідентифікації тварин;

ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин;

бонітування та офіційної оцінки тварин за типом;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства;

визначення племінної (генетичної) цінності тварин;

визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;

проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

державної реєстрації племінних та підконтрольних тварин;

застосовування методів селекції, спрямованих на збереження племінних якостей племінних (генетичних) ресурсів, виведення нових або удосконалення існуючих селекційних досягнень;

забезпечення технологічних вимог з проведення селекційно-племінної роботи в галузі птахівництва, бджільництва, рибництва та шовківництва;

здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;

складання програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин.

2.3. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, повинні мати практичний досвід з виконання певного виду робіт залежно від спеціалізації підприємства та технології, а саме з:

ідентифікації тварин;

ідентифікації, заготівлі та обробки відповідних генетичних ресурсів в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції;

використання відповідного обладнання, передбаченого технологічними вимогами для відповідних генетичних ресурсів;

ведення відповідних форм племінного обліку для генетичних ресурсів;

оцінки якості усіх генетичних ресурсів за якісними та кількісними показниками згідно з чинними стандартами;

проведення оцінки запліднювальної здатності сперми відповідно до вимог, встановлених для цієї продукції, та вибраковування;

визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;

проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;

комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників;

проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;

проведення штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;

проведення трансплантації ембріонів;

впровадження заходів для підвищення запліднювальної здатності сперми плідників від штучного осіменіння маточного поголів’я;

запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у суб’єктів господарювання;

поширення та впровадження передового досвіду, ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;

організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней;

проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів;

проведення генетичної експертизи походження сільськогосподарських тварин;

виявлення генетичних аномалій у сільськогосподарських тварин;

ДНК-тестування за генетичними маркерами, що пов’язані з проявом господарсько-корисних ознак у сільськогосподарських тварин;

проведення лабораторних досліджень оцінки якості тваринницької продукції;

використання лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості продукції тваринництва;

ведення обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва;

виконання вимог чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів щодо визначення якості тваринницької продукції;

проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;

розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;

розроблення та виконання програм селекції за видами і породами тварин та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво.

2.4. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинні знати чинні нормативно-правові акти з племінної справи у тваринництві, вимоги до племінних (генетичних) ресурсів, анатомію, фізіологію, правила годівлі та розведення тварин, досягнення науки та передового досвіду.