МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 22 червня 2007 р. № 199/13/116-07

Про режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку

<…>

Згідно з ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Отже, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Робочий час — це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором.

Пунктом 4.6 розділу IV Галузевої угоди Гірничо-металургійного комплексу України передбачено не допускати перевищення понад одну годину часу, який витрачається працівником на одержання наряду, проведення змінно-зустрічних зборів, переодягання, пересування до робочого місця і в зворотному напрямі.

Оплачувати працівнику, за умови нездійснення відповідних організаційних заходів, час вимушеного перебування працівника на підприємстві понад одну годину із розрахунку його тарифної ставки (окладу), якщо він не отримує додаткову відпустку за ненормований робочий день.

На підставі зазначеного час, який витрачається працівником на одержання завдання на зміну, доставку його до робочого місця і в зворотному напрямі протягом однієї години, не підлягає оплаті і відповідно не включається до робочого часу.

За статтею 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Оплата праці працівників у цьому випадку провадиться за весь фактично відпрацьований за графіком час.

Зазначені питання мають бути врегульовані на підприємстві правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством. Генеральною та Галузевою угодами.