МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11 січня 2007 р. № 491/13/116-06

Щодо права на відпустку

Відділом умов та режимів праці розглянуто звернення <…> і повідомляється.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки» та ст. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Зазначена відпустка є соціальною відпусткою, а не щорічною.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

На нашу думку, поняття «невикористана відпустка» може бути віднесено тільки до щорічних відпусток, оскільки соціальна відпустка на відміну від щорічних відпусток не підлягає поділу на частини, перенесенню на інший період, виплаті грошової компенсації у разі звільнення працівника.

Водночас частиною третьою ст. 184 КЗпП України визначено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — на підставі медичного висновку), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини інваліда після закінчення строкового договору здійснюється з їх обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Не може бути визнано, що роботодавець виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин, наприклад, за станом здоров’я (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9).