МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31 липня 2014 р. № 8475/0/14-14/06

Щодо звільнення посадових осіб підприємств

Міністерство соціальної політики на депутатське звернення народного депутата України Лук’янчука Р. В. від 21.07.2014 № 81-2014 розглянуло лист Всеукраїнської професійної спілки «Столиця-регіони» від 18.06.2014 № к-187-1 і в межах компетенції повідомляє наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (далі — Закон України) від 13.05.2014 № 1255-VII внесено зміни до низки законодавчих актів, які регулюють питання звільнення посадових осіб та посилення їх матеріальної відповідальності.

Згідно з частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, яку викладено в новій редакції, повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

На нашу думку, під цими змінами слід розуміти, що рішення про припинення повноважень або тимчасове відсторонення від виконання обов’язків члена виконавчого органу приймається в будь-який момент і на будь-яких підставах в розумінні норм цивільного законодавства незалежно від випадків, за якими підстави для цього обумовлені установчими документами.

Необхідно зазначити, що відсторонення від виконання повноважень за нормами Цивільного кодексу України за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення від роботи за нормами статті 46 Кодексу законів про працю України. Відтак, під «відстороненням» у розумінні Цивільного кодексу України слід розуміти прийняття рішення компетентним органом товариства, спрямованого на унеможливлення здійснення членом виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Відповідно можливість такого відсторонення не є предметом регулювання нормами трудового права.

Істотні зміни, що вносилися Законом України до низки законодавчих актів, торкнулися сфери трудового права, адже власники одержали можливість звільнити посадових осіб своїх підприємств без конкретизації причини звільнення. Статтю 41 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якою встановлені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, доповнено новим пунктом 5, яким передбачено таку підставу звільнення як «припинення повноважень посадових осіб». При цьому ніяких «певних умов», що регулюються нормами статті 41, не визначено.

Отримавши можливість припинити повноваження посадової особи без зазначення причин, власники водночас зобов’язані виплати такому працівнику вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Відповідні зміни внесено до статті 44 КЗпП.

Вважається, що незважаючи на те, що норми змін, що торкнулися сфер трудового та цивільного права, спрямовані насамперед на поліпшення інвестиційного клімату в Україні, вони можуть поширюватися на підприємства, установи та організації будь-якої форми власності.

Зазначаємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер.

Відповідно до статті 150 Конституції України офіційне тлумачення законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.