Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2023 рік
Новини
20.12.2022
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2023 рік
 

Нагадаємо, що норма тривалості робочого часу за місяць є розрахунковою величиною, яка обчислюється виходячи з нормальної або скороченої тривалості робочого часу та запровадженого 5-денного та 6-денного робочого тижня. Тверезо оцінюючи обстановку, розуміємо, що воєнний стан в Україні може бути продовжений не тільки на майбутні місяці, а й, можливо, на весь 2023 рік і що його може бути скасовано у дати, які наразі ніхто не може передбачити. Тому ми розрахували норми тривалості робочого часу і на випадок скасування, і на випадок продовження воєнного стану у 2023 році.

Тривалість робочого часу

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) слід керуватися таким.

Як передбачено статтею 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

  • для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 годин на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

  • для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Хоча ця норма статті 51 КЗпП прямо передбачає встановлення законодавством скороченої тривалості робочого часу тільки для вчителів, така пільга надається всім педагогічним працівникам.

Педагогічні працівники Медичні працівники
• Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту»;
• Закон України від 22.06.2000 № 1841-ІІІ «Про позашкільну освіту»;
• Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту»;
• Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102
• Наказ Міністерства охорони здоров’я від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я»

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Розрахунок норми тривалості робочого часу

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на 1 годину як за 5-денного, так і за 6-денного робочого тижня, а напередодні вихідних днів (зазвичай суботи або неділі) тривалість роботи за 6-денного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі — Закон № 2136) норма статті 53 КЗпП в період воєнного стану не застосовується.

Згідно зі статтею 73 КЗпП на підприємствах робота не проводиться у такі святкові дні:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня — День праці;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 28 липня — День Української Державності;
  • 24 серпня — День незалежності України;
  • 14 жовтня — День захисників і захисниць України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

  • 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
  • один день (неділя) — Пасха (Великдень);
  • один день (неділя) — Трійця.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону № 2136 норма статті 73 КЗпП в період воєнного стану не застосовується.

Перенесення вихідних і робочих днів

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Перенесення вихідних днів у 2023 році
за графіком 5-денного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю за графіком 6-денного робочого тижня з вихідним днем у неділю
вихідний день у неділю 1 січня переноситься на понеділок 2 січня вихідний день у неділю 1 січня переноситься на понеділок 2 січня
вихідний день у суботу 7 січня переноситься на понеділок 9 січня вихідний день у неділю 16 квітня — на понеділок 17 квітня
вихідний день у неділю 16 квітня — на понеділок 17 квітня вихідний день у неділю 4 червня — на понеділок 5 червня
вихідний день у неділю 4 червня — на понеділок 5 червня  
вихідний день у суботу 14 жовтня — на понеділок 16 жовтня.  

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону № 2136 норма частини третьої статті 67 КЗпП у період воєнного стану не застосовуються.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями у суботу та неділю. Така норма передбачена частинами четвертою та п’ятою статті 67 КЗпП. Оскільки зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно через видавання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статті 53 КЗпП.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону № 2136 норма частини четвертої та п’ятої статті 67 КЗпП в період воєнного стану не застосовуються. У 2022 році Кабінет Міністрів України у зв’язку з призупиненням дії зазначених норм на момент написання статті розпоряджень щодо перенесення робочих та вихідних днів не видавав.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2023 рік, розрахованої за календарем 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів наведено у додатку 1. Цей приклад розрахунку норми тривалості робочого часу може використовуватися у разі закінчення або скасування воєнного стану у відповідному місяці 2023 року, а також роботодавцями, які на підставі статті 91 КЗпП за власний рахунок встановлюють працівникам додаткові вихідні дня на період державних свят та скорочують робочий час в дні, які ним передують.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2023 рік, розрахованої за календарем 6-денного робочого тижня з одним вихідним днем у неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів можна завантажити в живому журналі «КАДРОВИК.UA» за посиланням.

Розрахунок норми тривалості робочого часу при 39-, 38,5-, 36-, 33-, 30-, 25-, 24-, 20- та 18-годинному робочому тижні як при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні здійснено з урахуванням того, що це є скороченим робочим часом і до нього норма статті 53 КЗпП не застосовується.

У додатку 2 наведено приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2023 року при 5-денному 40-годинному робочому тижні з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня за умови продовження періоду воєнного стану на території України, а при 6-денному 40-годинному тижні з одним вихідним днем у неділю можна завантажити в живому журналі «КАДРОВИК.UA» за посиланням.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (5- чи 6-денний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні. Тому норма тривалості робочого часу на рік визначається підприємством самостійно з дотриманням вимог статей 50–53, 67 і 73 КЗпП.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України вже понад 20 років.
Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній.
З додатковими сервісами для передплатників. А саме:

  1. Консультації по телефону та електронній пошті.
  2. Доступ до нормативно-правової бази.
  3. Зразки та шаблони документів у Word.

Придбати видання

 

Вікторія Ліпчанська

КАДРОВИК.UA

Переглядів: 1731 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Чи буде враховано до страхового стажу період, коли людина перебувала на обліку у центрі зайнятості?
Деякі зміни в законодавстві в умовах воєнного стану при звільненні
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану?
У лікарняному поставили відмітку про алкогольне сп’яніння: чи виплатять допомогу?
Нещасний випадок на виробництві: в якому розмірі виплачується допомога?
Новації Закону про мобілізацію: бронювання працівників
Як підтвердити стаж, якщо немає трудової книжки чи записів у ній?
Для яких категорій працівників є обов’язковим медичний огляд?
Працівник призваний на службу у ЗСУ: які він має гарантії?
Чи має право працівник в умовах спрощеного регулювання трудових відносин на відпустки?
Новий Закон про мобілізацію: основні зміни
Як обчислювати середню зарплату для компенсації невикористаної відпустки?
Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події
Чи можна взяти лише останні 5 років заробітної плати при призначенні пенсії?
Звільнення у разі появи на роботі в нетверезому стані
Коли дозволено звільнити працівника через встановлення інвалідності?
Повідомлення про масове вивільнення працівників
Обчислюємо пенсію за віком
Звільнення за прогул
Виплати сім’ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві
Звільнити не можна залишити: чи підлягають звільненню мобілізовані працівники під час воєнного стану?
Компенсаційні виплати роботодавцям: зміни з квітня 2024 року
Припинення трудового договору за вимогою працівника без дотримання двотижневого строку попередження
Які штрафи пропонуються за порушення правил військового обліку та мобілізації?
Алгоритм дій роботодавця під час сигналу «Повітряна тривога»
Особливості призначення пенсій в умовах воєнного стану
Працівник у день звільнення не працював: як здійснити розрахунок?
Як нарахувати ЄСВ, якщо працівник відпрацював неповний місяць і звільнився?
Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?
Мобілізованим працівникам можуть повернути виплату середнього заробітку роботодавцем
Чи потрібно інформувати службу зайнятості про скорочення працівників?
МОН презентує проект нового закону «Про професійну освіту»
По догляду за ким надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини?
Залучення безробітних до суспільно корисних робіт: право чи обов’язок?
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Працівник відмовляється виходити на офісну роботу після припинення дистанційної
Переукладання строкового трудового договору на безстроковий: судова практика
Як перевірити результат перерахунку пенсії?
Отримали від працівників паперові лікарняні — готуйтеся до перевірки ПФУ
Як правильно оформити працівника?
Чи може батько двох синів, один із яких має інвалідність, отримати додаткову відпустку?
Які гарантії має працівник у разі звільнення за станом здоров’я?
Штраф за неправильно оформлені лікарняні: що треба знати?
Заборгованість з єдиного внеску: ризики для працівника та роботодавця
Як оплатити лікарняний сумісника?
Кілька пенсій одночасно: скільки пенсій буде призначено?
Звільнення за прогул після припинення простою: цікаве рішення суду
Звіт з праці № 1-ПВ (квартальна) подаємо за новою формою
Неповний робочий час для одинокого батька
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com