Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Перевірки Держпраці: топ-10 рішень ВС 2021 року
Новини
18.02.2022
Перевірки Держпраці: топ-10 рішень ВС 2021 року
 

Питання перевірок Держпраці на сьогодні є доволі актуальним та час від часу, «моторошним». Так, нам часто доводилось чути про те, що до нас або ж до наших колег завітав або може завітати такий «гість». Перевіряти він буде дотримання законності у сфері трудового законодавства. А підставою для проведення такої перевірки може бути, як і повідомлення працівника про порушення його права, так і скарги, які Держпраця отримує впродовж часу.

Пропонуємо розглянути практичні ситуації, які виникали за результатами перевірки даного органу.

Поняття та компетенції Державної служби України з питань праці

Положенням «Про Державну службу України з питань праці» визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом, який здійснює свої повноваження у сфері праці, зокрема:

  • охорони та гігієни праці;
  • нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
  • зайнятість населення;
  • соціальних послуг.

Слід розмежовувати, інспекторів Держпраці та інспекторів виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад. Перші здійснюють перевірку підприємства з питань трудового законодавства та законодавства про охорону праці, останні, в свою чергу, з питань оплати праці та оформлення трудових відносин.

Перелік судових рішень, пов’язаних з перевіркою Держпраці

Ненадання документів та інформації може бути перешкодою підчас оскарження результатів перевірки

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 826/7706/17

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило: встановити відсутність повноважень ГУ Держпраці на проведення позапланової перевірки з питань додержання ПАТ КБ «Приватбанк» законодавства про працю.

Судом першої інстанції встановлено, що ненадання документів для проведення перевірки є фактичним недопущенням до її проведення. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та вважав, що наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення позову в частині щодо визнання протиправними дій відповідача ГУ Держпраці.

На касаційну скаргу Верховний Суд вказав наступне, «…висновок суду першої інстанції про відмову у позові є вірним. Касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції — скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції».

Верховний Суд наголошує на тому, що Відповідач створив перешкоди у проведенні перевірки, в чому не реалізував наявне в ГУ Держпрраці у Дніпропетровській області повноваження.

Виконання припису Головного управління Держпраці не звільняє від сплати штрафу

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а

ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» звернулося до суду з позовом до ГУ Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 7 104 000 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили та вказали на те, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не враховані вимоги частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, відповідно до якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Проте, на касаційну скаргу, подану прокурором, Верховний Суд вказав, що виконання Позивачем встановлених у приписі порушення, а саме: нарахування та виплату індексації не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

У зв’язку з цим рішення судів попередніх інстанцій — скасовано, а касаційно скаргу задоволено.

Цивільно-правові угоди, укладені з працівниками без повідомлення контролюючого органу є підставою для застосування штрафу

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 520/348/19

Верховний Суд звертає увагу на те, що визначальним у даній справі для вирішення спірних правовідносин є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами.

Так як, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат.

Однак, Позивач у своєму позові стверджував, що перевірка проведена без дотримання вимог законодавства та результати її проведення — підлягають скасуванню.

Судами попередніх інстанцій позов залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій — без змін.

Цікавим знати, що при порушенні строків виплати заробітної плати суб’єкти господарювання також можуть бути притягнуті до відповідальності.

Про це свідчить Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 808/1212/17.

Позиція ВС базується на тому, що економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці врегульовано Законом України «Про оплату праці».

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду не є свавільним втручанням у право мирного володіння майном, яке підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 480/1958/19.

Верховний Суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень.

Така позиція часто розглядається судами при застосуванні Управлінням Держпраці заходів реагування: виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки і т. д.), оскільки ст. 2 Конвенції встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Доводи ГУ Держпраці щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду не можуть базуватися на припущеннях

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021 у справі 420/6575/19

В даній справі суд зазначає, що якщо орган, який був уповноважений проводити перевірку, вказує на порушення законодавства, то його доводи мають бути належним чином обґрунтованими.

В даному випадку Головне управління Держпраці в Одеській області просило заборонити товариству, в якого виявили порушення:

  • допускати водіїв до керування міні-навантажувачами;
  • роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Але належних доказів та обставин, які вказували б на вищевказані заборони — надано не було. За таких обставин Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Проведення перевірки підчас антитерористичної операції

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 360/1687/19

Даним рішенням встановлено, що діяльність інспекторів праці спрямована на забезпечення конституційного права громадян на гідні, здорові і безпечні умови праці, забезпечення дотримання їх соціальних та трудових прав і обов’язків, а такий захист працівників не може бути припинений (зупинений) мораторієм на проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Правова позиція ВС вказує на те, що з урахуванням ситуації в України, а саме антитерористичної операції в окремих областях, суб’єкти господарювання не звільнені від перевірок та рівні щодо дотримання законодавства у сфері праці.

Зазначення ідентифікуючих даних не є обов’язковим для проведення позапланової перевірки

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі у 802/1341/16-а

У касаційній скарзі, скаржник вказує на те, що у листі, яким було повідомлено про проведення позапланової перевірки, уповноваженим органом не було вказано будь-яких ідентифікуючих даних, що свідчить про відсутність згоди на її проведення.

Позиція ВС дещо різниться від таких міркувань скаржника. Порядком № 390 не визначено форми погодження щодо здійснення позапланових перевірок за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю.

Верховний Суд чітко сформував позицію щодо даного виду правовідносин та погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Протилежна правова позиція зазначена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 815/6704/17.

Відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною.

У даній справі, суд вказує на недотримання державним органом законодавства у сфері праці та рішення про накладення штрафу таким, що порушую права суб’єкта господарювання.

Відсутність допуску до проведення інспекційного відвідування є підставою для скасування постанови ГУ Держпраці

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 160/9745/18

Суд вказав, «…що пунктом 14 Порядку № 295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню».

Можемо побачити, що підчас даних перевірок порушується законодавство не тільки «об’єктом» перевірки, а й органом, яким уповноважений на її здійснення.

Висновки

Проаналізувавши ситуації, які виникають у зв’язку з здійсненням перевірок Держпрацею можемо побачити, що позиція Верховного Суду щодо даного виду правовідносин є чітко сформованою.

Велике значення мають раніше прийняті рішення ВС, які наразі застосовуються також при вирішенні даних спорів.

У разі, якщо до вас і вирішить завітати так званий «гість», то слід надавати документи, які запитуються (оскільки в іншому випадку буде перешкоджання у проведенні перевірки), перевіряти законність проведення перевірок (предмет, підстава) при необхідності вносити письмові зауваження до акту перевірки.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації перевірок

Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.

Придбати видання

 

Марія Бутіна

ЛІГА:Бізнес

Переглядів: 976 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Трудові спори: на що звертає увагу ВС
Які наслідки для роботодавця несе зменшення призовного віку до 25 років?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: корисна інфографіка
Як розрахувати середній заробіток працівнику, який з 1 квітня у відпустці чи відрядженні?
Чи буде враховано до страхового стажу період, коли людина перебувала на обліку у центрі зайнятості?
Деякі зміни в законодавстві в умовах воєнного стану при звільненні
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану?
У лікарняному поставили відмітку про алкогольне сп’яніння: чи виплатять допомогу?
Нещасний випадок на виробництві: в якому розмірі виплачується допомога?
Новації Закону про мобілізацію: бронювання працівників
Як підтвердити стаж, якщо немає трудової книжки чи записів у ній?
Для яких категорій працівників є обов’язковим медичний огляд?
Працівник призваний на службу у ЗСУ: які він має гарантії?
Чи має право працівник в умовах спрощеного регулювання трудових відносин на відпустки?
Новий Закон про мобілізацію: основні зміни
Як обчислювати середню зарплату для компенсації невикористаної відпустки?
Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події
Чи можна взяти лише останні 5 років заробітної плати при призначенні пенсії?
Звільнення у разі появи на роботі в нетверезому стані
Коли дозволено звільнити працівника через встановлення інвалідності?
Повідомлення про масове вивільнення працівників
Обчислюємо пенсію за віком
Звільнення за прогул
Виплати сім’ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві
Звільнити не можна залишити: чи підлягають звільненню мобілізовані працівники під час воєнного стану?
Компенсаційні виплати роботодавцям: зміни з квітня 2024 року
Припинення трудового договору за вимогою працівника без дотримання двотижневого строку попередження
Які штрафи пропонуються за порушення правил військового обліку та мобілізації?
Алгоритм дій роботодавця під час сигналу «Повітряна тривога»
Особливості призначення пенсій в умовах воєнного стану
Працівник у день звільнення не працював: як здійснити розрахунок?
Як нарахувати ЄСВ, якщо працівник відпрацював неповний місяць і звільнився?
Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?
Мобілізованим працівникам можуть повернути виплату середнього заробітку роботодавцем
Чи потрібно інформувати службу зайнятості про скорочення працівників?
МОН презентує проект нового закону «Про професійну освіту»
По догляду за ким надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини?
Залучення безробітних до суспільно корисних робіт: право чи обов’язок?
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Працівник відмовляється виходити на офісну роботу після припинення дистанційної
Переукладання строкового трудового договору на безстроковий: судова практика
Як перевірити результат перерахунку пенсії?
Отримали від працівників паперові лікарняні — готуйтеся до перевірки ПФУ
Як правильно оформити працівника?
Чи може батько двох синів, один із яких має інвалідність, отримати додаткову відпустку?
Які гарантії має працівник у разі звільнення за станом здоров’я?
Штраф за неправильно оформлені лікарняні: що треба знати?
Заборгованість з єдиного внеску: ризики для працівника та роботодавця
Як оплатити лікарняний сумісника?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com