Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Март 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Апрель 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Все события
Реклама
Розрахунок середньої зарплати по-новому
Новости / Мониторинг законодательства
22.12.2020
Розрахунок середньої зарплати по-новому
 

Кабінет Міністрів уніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), який призначений для розрахунку сум відпускних, а також інших виплат із середньої зарплати за 2 місяці (оплати відрядження, військової служби «солдатів підприємства», вихідної допомоги тощо). Що змінилося та як із цим жити далі? Вивчаємо матчастину.

З коли застосовувати нові правила?

З 12.12.2020 р., тобто з дати опублікування постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213, якою, власне, й були змінені правила розрахунку середньої. На жаль, особливого порядку набуття чинності змінами не передбачили.

У результаті, якщо подія, з якою пов’язана відповідна виплата, припадає на дату набуття чинності змінами або пізніше, застосовуємо новий порядок розрахунку середньої зарплати. Такою подією, вважаємо, буде дата початку відпустки, відрядження, проходження військової служби тощо.

З датою визначилися. Йдемо далі.

Уточнили. Мабуть, Мінекономіки (раніше — Мінсоцполітики) втомилося від запитань: «А чи поширюється Порядок № 100 на ФОПів»? Тому вирішило зафіксувати цей момент прямо в п. 2 постанови КМУ № 100: ТАК, поширюється.

Скасували. Багатостраждальний п. 10 Порядку № 100, що зобов’язує коригувати зарплату в разі підвищення окладів у розрахунковому періоді, виключили.

Добре це чи погано? З одного боку, розрахунок у цій частині спроститься. З іншого — відпускні зменшаться. Тож робіть висновки самі.

Разом з тим, також враховуйте положення вашого колдоговору. Якщо в ньому наведено норми, що зобов’язують проводити таке коригування, і прописаний порядок його проведення (а не просто відсилання до скасованого п. 10 Порядку № 100), то вам і надалі слід продовжувати коригувати заробіток, який бере участь в розрахунку середньої зарплати.

Розрахунковий період

Відпустка та компенсація. Тут без змін. Але уточнили, що якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня, то такий місяць включаємо до розрахунку як повний.

У загальному випадку розрахунковий період — 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (незалежно від її виду) або виплаті компенсації. Якщо в трудових відносинах менше року, розрахунковий період — фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців.

Приклад 1. Працівник (п’ятиденний робочий тиждень, субота, неділя — вихідні дні) іде у щорічну відпустку з 28.12.2020 р. Він прийнятий на роботу:

  • з 03.05.2017 р. Розрахунковий період: грудень 2019 року — листопад 2020 року;
  • з 15.04.2020 р. Розрахунковий період: травень — листопад 2020 року;
  • з 04.05.2020 р. Розрахунковий період: травень — листопад 2020 року. Адже 4 травня був першим робочим днем цього місяця (1 травня — святковий, а 2 і 3 — вихідні дні). Причому в розрахунковий період травень увійде як повний місяць, а не частково з 4-го числа.

Як і раніше, виключаємо з розрахункового періоду час, коли працівник згідно із законом не працював і за ним заробіток:

  • не зберігався (наприклад, час відпустки за свій рахунок, відпустки для догляду за дитиною до 3 (6, 16, 18) років);
  • зберігався частково (наприклад, час простою, оплаченого з 2/3 окладу).

А ось час, не відпрацьований з інших поважних причин (наприклад, через стихійні лиха, бойові дії тощо), тепер залишатиметься в розрахунку і зменшуватиме середню зарплату працівника.

Інші виплати, які також обчислюються виходячи із середньої зарплати. Також враховуємо, що якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня, то такий місяць включаємо до розрахунку як повний.

У загальному випадку розрахунковий період — 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов’язана відповідна виплата (початок військової служби, відрядження, медобстеження, переведення на легшу роботу тощо).

У розрахунку тільки робочі дні, які були фактично відпрацьовані.

Якщо протягом таких двох місяців працівник не працював — за розрахунковий період беремо попередні два місяці.

Приклад 2. Працівник звільняється 31.12.2020 р. у зв’язку із скороченням штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У день звільнення йому треба виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку.

Розрахунковий період: жовтень-листопад 2020 року.

Припустимо, що працівник з 21 вересня і по день звільнення не працював, оскільки перебуває у відпустці за свій рахунок. Тоді розрахунковий період: серпень — вересень 2020 року.

Важливо! Працівникам плаваючого складу судів флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року зарплати, середню для інших виплат (не відпускних і не компенсації) можна обчислювати не за 2, а за 12 календарних місяців.

Виплати у розрахунку. Є зміни!

Тут спробували уніфікувати і спростити. Чи вийшло? Ну, так собі…

Відпустка та компенсація. У розрахунку беруть участь:

  • усі виплати, що входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що перераховані в п. 4 Порядку № 100;
  • лікарняні/декретні.

Інші виплати. У розрахунку беруть участь усі виплати, які входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що:

  • перераховані в п. 4 Порядку № 100;
  • нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (час виконання державних (цивільних) обов’язків, відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за середньою тощо).

А ось порядок включення премій до розрахунку середньої змінився. Дивимося.

Зміни! Усі виплати відносимо до місяців, за які вони нараховані. Причому тепер це справедливо й для щомісячних премій, якщо за умовами преміювання ви їх нараховуєте в поточному місяці за попередній.

Окремо зупинимося на преміях та інших виплатах, нарахованих за 2 місяці або більший період. Для них ч. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 передбачений абсолютно новий порядок включення. Причому його слід застосовувати для усіх випадків розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, у тому числі й для відпускних.

Викладений цей порядок у кращих традиціях написання нормативних актів і нагадує шифровку від Юстаса Алексу.

Ми наважимося висловити своє трактування цієї норми. Але у будь-якому разі тут останнє слово за Мінекономіки. Адже саме цьому відомству надано право роз’яснювати порядок розрахунку середньої за Порядком № 100.

На наш погляд, у ч. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 намагалися сказати таке.

Якщо премія нарахована за 2–12 місяців, то її треба розподілити за місяцями, ЗА які вона нарахована, пропорційно фактично відпрацьованим у них робочим дням. До розрахунку середньої включаємо розподілені суми премії за місяці, що увійшли до розрахункового періоду.

Аналогічно діємо й із винагородою за підсумками роботи за рік. Причому врахуйте: вимогу про те, що в розрахунку виплат за Порядком № 100 бере участь тільки винагорода, нарахована в поточному році за попередній рік, прибрали! Тобто тепер винагорода «рік у рік» також у грі.

І її включаємо до розрахунку за тими ж правилами, що й премії, нараховані за 2 і більше місяців.

Приклад 3. Працівник був прийнятий на роботу з 06.07.2020 р. (п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні). З 28.12.2020 р. він йде в щорічну відпустку. У розрахунковому періоді (серпень — листопад 2020 року, відпрацьований повністю) йому нарахована премія за 3 квартал — 6000 грн.

З огляду на те, що премія за 3 квартал нарахована і за липень, цей місяць не входить до розрахункового періоду. Отже, треба визначити суму квартальної премії, яка візьме участь у розрахунку відпускних.

Серпнева частина премії дорівнює:
6000 грн : 62 роб. дн. х 20 роб. дн. серпня = 1935,48 грн,
де 62 роб. дн. — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у 3 кварталі, за який нарахована премія (20 роб. дн. липня + 20 роб. дн. серпня + 22 роб. дн. вересня).

Вереснева частина премії становитиме:
6000 грн : 62 роб. дн. х 22 роб. дн. вересня = 2129,03 грн.

У розрахунку відпускних премія за 3 квартал візьме участь у сумі:
1935,48 + 2129,03 = 4064,51 грн.

Ще приклад щодо винагороди за підсумками роботи за рік.

Приклад 4. Працівник, (п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні) йде у щорічну відпустку з 28.12.2020 р. У розрахунковому періоді (грудень 2019 року — листопад 2020 року) йому нарахована винагорода за підсумками роботи в 2019 рік у сумі 10000 грн.

До розрахункового періоду увійшов тільки один місяць 2019 року, за який нарахована річна винагорода, а саме грудень 2019 року. Тому в розрахунку відпускних візьме участь тільки частина такої винагороди, що припадає на робочі дні грудня. Припустимо, що в 2019 році працівник фактично відпрацював 210 роб. дн., у тому числі 21 роб. дн. у грудні.

Тоді в розрахунку відпускних винагорода за 2019 рік візьме участь у сумі:
10 000 грн : 210 роб. дн. х 21 роб. дн. грудня = 1000 грн.

Думаєте: бідний працівник, утратив у сумі середньої зарплати! Ой, не того ви жалієте! Тут жаліти треба бухгалтера, який розраховує ці виплати.

Пам’ятаєте, вище ми говорили, що всі виплати враховують у тих місяцях, за які вони нараховані? Отже, якщо в подальшому (після того, як були розраховані відпускні або інші виплати) працівникові нарахують виплати за місяці, що увійшли до розрахункового періоду, середню зарплату доведеться перерахувати заново та доплатити працівникові.

Але! Не виключаємо, що Мінекономіки трактуватиме «преміальні» норми інакше. Тому не хвилюємося. Чекаємо на роз’яснення.

Розрахунок середньої

Тут без змін. Тому розглянемо стисло.

Відпустка та компенсація. Середньоденну знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, за вирахуванням святкових і неробочих днів.

Інші виплати. Середньоденну (середньогодинну) зарплату знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.

Розрахунок з окладу. Є зміни!

Якщо у працівника в розрахунковому періоді немає заробітку, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника. Причому якщо оклад (тарифна ставка) менше мінімалки, середньоденну зарплату розраховуємо з мінзарплати на день обчислення.

Також ураховуємо зайнятість працівника. Якщо працівникові встановлений неповний робочий час, до розрахунку середньої оклад (мінзарплату) беремо пропорційно зайнятості.

Відпустка та компенсація. Середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за вирахуванням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку відпустки (виплати компенсації).

Приклад 5. Працівниця після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років іде у щорічну відпустку з 28.12.2020 р.

Варіант 1. Оклад працівниці — 8000 грн. Зайнятість — повна.

У розрахунковому періоді немає заробітку. Оклад працівниці вище мінімалки. Середньоденна зарплата дорівнює:
8000 грн х 12 : (366 к. дн. – 11 к. дн.) = 270,42 грн/к. дн.

Варіант 2. Оклад — 4000 грн. Обіймає 0,5 штатної одиниці.

Оклад (4000 грн) нижче мінімалки, встановленої для грудня (5000 грн). До розрахунку беремо мінзарплату. При цьому враховуємо зайнятість працівниці.

Середньоденна зарплата дорівнює:
5000 грн х 0,5 х 12 : (366 к. дн. – 11 к. дн.) = 84,51 грн/к. дн.

Інші виплати. Середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 2 (місяця) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку події, з якою пов’язаний розрахунок, за графіком роботи підприємства.

Приклад 6. Працівник, який був прийнятий на роботу з 7 грудня 2020 року, 28 грудня поступив на військову службу. Режим його роботи — п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні.

Оклад працівника — 4500 грн. Зайнятість повна.

Оклад (4500 грн) нижче мінімалки, встановленої для грудня (5000 грн). До розрахунку беремо мінзарплату.

Середньоденна зарплата дорівнює:
5000 грн х 2 міс. : (21 роб. дн. + 21 роб. дн) = 238,10 грн/роб. дн.,
де 21 — кількість робочих днів у жовтні і листопаді згідно з графіком роботи підприємства.

Висновки

  • Скасовано коригування виплат (середньої зарплати) у разі підвищення окладів у розрахунковому періоді.
  • Змінено порядок включення до розрахунку премій і виплат, нарахованих за 2 і більше місяців.
  • Якщо в розрахунковому періоді немає заробітку й оклад працівника нижче мінімалки, розрахунок середньої проводиться з мінзарплати.
Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Лілія Ушакова

Податки & бухоблік

Просмотров: 2801 Отправить другу Версия для печати
 

Смотрите также:
Чи оплачують лікарняний за період відсторонення від роботи?
Що таке «особливі умови праці» і хто може конкретизувати висновки МСЕК?
Ознаки трудових відносин: альтернативний законопроект
Бізнес захистять від трудових інспекторів
Робота на умовах неповного та ненормованого робочого часу
Оформлення трудових відносин при роботі за сумісництвом
Приведення назви посади у відповідність до класифікатора професій: як це зробити?
Хто має право на дострокову пенсію: названо оновлений список
Права роботодавця при звільненні працівника
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: з’явився текст законопроекту
Нові роз’яснення Мінекономіки щодо розрахунку середнього заробітку
ВС відповів, з якого моменту працівник вважається поновленим на роботі
Допомога по частковому безробіттю під час інших карантинів: підписано закон
Новые трудовые договоры: интересны ли они фрилансеру и работодателю
Звільнення працівників, які досягли пенсійного віку
Чи надають додатково відпустку за багатозмінний режим праці?
Компенсація за порушення термінів виплати зарплати: зміни в законодавстві
Діють нові правила дистанційної та надомної роботи
Звільнення за власним бажанням: запитання — відповіді
Чи поширюються на сумісника всі гарантії працівника?
Фрілансерам готують спеціальні умови оформлення на роботу
Президент підписав Закон про дистанційну та надомну роботу
Електронна трудова книжка: яких змін чекати найближчим часом
У який строк роботодавець повинен подати заяву на виплату лікарняних та декретних?
Організація та проведення робіт тимчасового характеру
Звільнення під час відпустки: дії працівника та роботодавця
Чи можна звільнити працівника через те, що він двоюрідний брат свого керівника?
Чи може ФСС прийти під час карантину на перевірку?
Бізнес просить скасувати зміни до Порядку № 100
До 1 березня слід подати звіт за новою формою № 10-ПОІ
Сім ознак трудових відносин: до чого готуватись роботодавцям
Як впливає отримання зарплати у меншому, ніж мінімальний, розмірі на страховий стаж?
Помер працівник: дії роботодавця
Трудові гарантії для донорів крові
Навчальна відпустка: особливості надання та оплати
Чи зобов’язаний роботодавець приймати за направленням від центру зайнятості?
Віддалена робота по-новому: аналіз змін до КЗпП
Як звільнити під час випробувального терміну?
Нюанси надання «карантинної» відпустки за свій рахунок
Кого забороняється залучати до роботи в нічний час?
Дистанційна та надомна робота за новими правилами
Не плутайте поняття трудовий, страховий, пільговий та спеціальний стаж
Особливості надання відпустки неповнолітньому працівнику
Трудова книжко: давай, до побачення?
Чи може випробувальний термін бути неоплачуваним?
Чи можна замінити додаткову відпустку на дітей грошовою компенсацією?
Звіт про осіб з інвалідністю приймаються лише за новою формою!
Виходимо з тіні? Розбираємося з ознаками трудових відносин
Хто та як повинен перевести трудові книжки в електронний вигляд?
Законність перевірки Держпрацею за зверненням податкового органу
Все новости
Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Существует ли в вашей компании «дресс-код»?
Да, стиль одежды всех сотрудников регламентирован внутренними нормативными документами и строго контролируется
Обязательные требования к одежде установлены только для отдельных категорий сотрудников
Формально требования к стилю одежды персонала прописаны, но на деле чаще всего не соблюдаются
Официально требования к внешнему виду сотрудников не зафиксированы, но существуют негласные нормы, которых принято придерживаться
Дресс-код в компании не действует; внешний вид сотрудника — его личное дело

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2021 © МЕДИА-ПРО
2021 © HR-Лига
Copyright © 2005–2021 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.