Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Облік робочого часу та оплата за роботу в надурочний час
Новини
09.12.2020
Облік робочого часу та оплата за роботу в надурочний час
 

Статтею 52 КЗпП України передбачена можливість встановлення п’ятиденного та шестиденного робочого тижня. При цьому тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності і, фактично, не може перевищувати восьми годин на день при тижневій нормі 40 годин. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин. Таким чином, якщо графіком встановлена тривалість щоденної роботи 8 годин, то вимагати від працівника виконання ним своїх трудових обов’язків понад цей час можна лише на умовах надурочних робіт та у випадках, передбачених законом. Отже, надурочна робота — це перевищення не лише встановленої нормальної чи скороченої тривалості робочого часу (яка, як правило, встановлюється з розрахунку на тиждень), а й встановленої тривалості щоденної роботи.

Надурочні роботи можливі лише для працівників, які працюють на умовах нормального (тобто 40-годинного) чи скороченого (ст. 51 КЗпП України) робочого часу.

Також надурочною буде вважатися робота, яка виконується понад встановлену відповідно до законодавства скорочену тривалість робочого часу напередодні святкових, неробочих чи вихідних днів (ст. 53 КЗпП України). Як відомо, напередодні цих днів робочий час, за винятком скороченого, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

У разі, якщо на підприємствах, в установах чи організаціях застосовується підсумований облік робочого часу, то надурочною роботою буде вважатися робота понад норми робочого часу за обліковий період.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Власник чи уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи у таких виняткових випадках:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського чи стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви. В цих випадках власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Згідно з ст. 63 КЗпП України до надурочних робіт забороняється залучати:

  • вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  • осіб, молодших вісімнадцяти років;
  • працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

У випадку, коли працівник виконує роботу за розпорядженням роботодавця або з його відома понад нормальну тривалість робочого дня, то така робота є надурочною. Якщо ж працівник виконує роботу після закінчення звичайного робочого дня за відсутності будь-якого розпорядження з боку роботодавця, його робота не вважатиметься надурочною.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Оплата роботи у надурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України, якою передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ч. 1 і 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).

Годинна ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року — при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік, встановленої з дотриманням вимог ст. 50–53, 67 і 73 Кодексу.

Тобто, оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:

1) за погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;

2) за відрядною системою оплати праці — доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години;

3) у разі підсумованого обліку робочого часу — оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 

Наталія Старікова

Управління Держпраці

Переглядів: 1691 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Трудові спори: на що звертає увагу ВС
Які наслідки для роботодавця несе зменшення призовного віку до 25 років?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: корисна інфографіка
Як розрахувати середній заробіток працівнику, який з 1 квітня у відпустці чи відрядженні?
Чи буде враховано до страхового стажу період, коли людина перебувала на обліку у центрі зайнятості?
Деякі зміни в законодавстві в умовах воєнного стану при звільненні
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану?
У лікарняному поставили відмітку про алкогольне сп’яніння: чи виплатять допомогу?
Нещасний випадок на виробництві: в якому розмірі виплачується допомога?
Новації Закону про мобілізацію: бронювання працівників
Як підтвердити стаж, якщо немає трудової книжки чи записів у ній?
Для яких категорій працівників є обов’язковим медичний огляд?
Працівник призваний на службу у ЗСУ: які він має гарантії?
Чи має право працівник в умовах спрощеного регулювання трудових відносин на відпустки?
Новий Закон про мобілізацію: основні зміни
Як обчислювати середню зарплату для компенсації невикористаної відпустки?
Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події
Чи можна взяти лише останні 5 років заробітної плати при призначенні пенсії?
Звільнення у разі появи на роботі в нетверезому стані
Коли дозволено звільнити працівника через встановлення інвалідності?
Повідомлення про масове вивільнення працівників
Обчислюємо пенсію за віком
Звільнення за прогул
Виплати сім’ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві
Звільнити не можна залишити: чи підлягають звільненню мобілізовані працівники під час воєнного стану?
Компенсаційні виплати роботодавцям: зміни з квітня 2024 року
Припинення трудового договору за вимогою працівника без дотримання двотижневого строку попередження
Які штрафи пропонуються за порушення правил військового обліку та мобілізації?
Алгоритм дій роботодавця під час сигналу «Повітряна тривога»
Особливості призначення пенсій в умовах воєнного стану
Працівник у день звільнення не працював: як здійснити розрахунок?
Як нарахувати ЄСВ, якщо працівник відпрацював неповний місяць і звільнився?
Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?
Мобілізованим працівникам можуть повернути виплату середнього заробітку роботодавцем
Чи потрібно інформувати службу зайнятості про скорочення працівників?
МОН презентує проект нового закону «Про професійну освіту»
По догляду за ким надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини?
Залучення безробітних до суспільно корисних робіт: право чи обов’язок?
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Працівник відмовляється виходити на офісну роботу після припинення дистанційної
Переукладання строкового трудового договору на безстроковий: судова практика
Як перевірити результат перерахунку пенсії?
Отримали від працівників паперові лікарняні — готуйтеся до перевірки ПФУ
Як правильно оформити працівника?
Чи може батько двох синів, один із яких має інвалідність, отримати додаткову відпустку?
Які гарантії має працівник у разі звільнення за станом здоров’я?
Штраф за неправильно оформлені лікарняні: що треба знати?
Заборгованість з єдиного внеску: ризики для працівника та роботодавця
Як оплатити лікарняний сумісника?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com