Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Октябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Ноябрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Все события
Реклама
«До» чи «по» в контексті позначення кінцевої календарної дати
Новости / Мониторинг законодательства
25.09.2020
«До» чи «по» в контексті позначення кінцевої календарної дати
 

У житті виникає безліч ситуацій, які пов’язані з датами. Часто їх використовують кадровики та бухгалтери у своїй роботі. Тому дуже важлива точність та однозначність. Однак у нашій нормативці часто застосовуються різні лінгвістичні конструкції, які можна трактувати по-різному. «Свіжий» приклад — продовження карантину до 31 жовтня. Чи означає це, що останнім днем карантину буде 30 жовтня (переддень зазначеної дати) або сама дата 31 жовтня? Для уникнення непорозумінь часто використовують слово «включно». Утім, що ж робити, якщо цього слова немає?

Часто в кадровій практиці один день означає набагато більше, ніж можна собі уявити:

  • при написанні заяв на відпустку, зокрема при визначенні кінцевої дати «карантинної» відпустки;
  • при визначенні кінцевого строку дії строкового трудового договору і, відповідно, дня звільнення працівника;
  • при тлумаченні нормативних актів із зазначенням строку тощо.

Оскільки в законодавстві немає чітких правил використання прийменників «до» та «по» при визначенні строків, то, звісно, всі суперечливі ситуації з приводу їх використання лягали на плечі представників Феміди.

Тривалий час суди схилялися до того, що вживання прийменника «до» треба тлумачити так, що зазначена гранична дата не включається до визначеного строку. Тобто він завершується напередодні. Простіше кажучи, якщо зазначено «до 01 грудня», то останнім днем такого строку вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада).

Якщо ж використано прийменник «по», то останнім днем строку є саме вказаний день, тобто якщо зазначено «по 01 грудня», то останнім днем буде саме 01 грудня (постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2016 р. у справі № 910/21225/15).

Проте останнім часом судова практика перейшла в інше русло. Наразі здебільшого зазначену кінцеву дату з прийменником «до» включають до строку. Наприклад, у деяких постановах ВС (постанови ВС від 13.06.2018 р. у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 р. у справі № 803/1387/17, від 28 серпня 2018 р. у справі № 814/4170/15) зазначалося:

«…дата закінчення, поєднана з прийменником «до» — прийменникова конструкція в українській мові, що прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь».

Тож можна було використовувати наведені приклади на свою користь — залежно від конкретної законодавчої норми чи ситуації.

Нарешті Верховний Суд поставив крапку у цьому питанні. Саме про це йде мова у «свіжій» постанові ВС від 09.06.2020 р. № 419/1965/18. Верховний Суд розглядав спір між працівником, який був прийнятий на роботу за контрактом, та роботодавцем щодо правильного визначення дати звільнення. Річ у тім, що термін дії контракту було визначено так: «до 27 червня 2018 року». Роботодавець вирішив, що прийменник «до» означає, що останнім днем строку є переддень зазначеної дати, тому трудові відносини було вирішено розірвати 26 червня 2018 року. Працівник з цим не погодився, тому й звернувся до суду. На його думку, фактично трудові відносини між ним та відповідачем достроково припинено за одну добу до закінчення строку дії контракту.

Що ж вирішив Верховий Суд? Представники Феміди звернули увагу на те, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже, зазначення у контракті терміну його дії «до 27 червня 2018 року» свідчить, що саме ця дата — 27 червня 2018 року і є останнім днем чинності трудового договору (а не 26). Звісно, така позиція представників Феміди небезпідставна. Свого часу Інститут української мови НАН України у листі від 31.03.2015 р. № 307/209 зазначав:

«Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів — накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник «до»…»

Аналогічної позиції зараз дотримується й Міністерство юстиції України у листі від 15.06.2020 р. № 26245/14036-33-20/8.1.2. Як бачите, для роботодавців це корисне рішення, адже знімається одвічне питання: як правильно визначити строк дії строкового трудового договору, щоб, з одного боку, не нарватися на автоматичну пролонгацію договору на невизначений строк, а з іншого — не скривдити працівника і не отримати головний біль у вигляду судової тяганини.

Ба більше, це рішення встановлює правило, яке за аналогією можна застосувати й до кінцевої дати дії карантину в Україні.

Нагадуємо, що постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641 (далі — Постанова № 641) на всій території України було встановлено карантин до 31 серпня 2020 року. Потім строк дії карантину було продовжено постановою КМУ від 26.08.2020 р. № 760 до 31 жовтня 2020 року.

Тож за встановленим Верховним Судом правилом виходить, що кінцева дата карантину буде та, що зазначається після прийменника «до», а не та, що їй передує. А тому можемо зробити висновок, що останньою календарною датою карантину є саме 31.10.2020 р.

Тож якщо працівник написав заяву на «карантинну» відпустку на період карантину, встановленого Постановою № 641, то поки що останнім днем такої відпустки є 31.10.2020 р.

Але не карантином єдиним. Правило з прийменником «до» можна також врахувати й при визначенні тривалості відпусток. Так, наприклад, особам, які одружуються, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Тож якщо трактувати Закон про відпустки у прив’язці до рішення Верховного Суду, то маємо максимальну тривалість відпустки для цих працівників — 10 календарних днів.

Вас може зацікавити

Газета
«Кадри і зарплата»

Придбати

Журнал
«Управление персоналом»

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»

Придбати

 

Оксана Кучерова

Оплата праці

Просмотров: 978 Отправить другу Версия для печати
 

Смотрите также:
Донорство крові під час щорічної відпустки
Застосування Списків № 1 і № 2
Особливості надання лікарняного сезонному працівнику
Припинення контракту з працівником під час непрацездатності
Право на відпустку у разі звільнення
Скорочення сумісників
Нагадуємо про процедуру прийняття працівника на роботу
Лікарняні: «карантинні фішки» розрахункового періоду
Як оформити «декретну» відпустку на родича?
Коли можна пересилати поштою трудову книжку працівникові?
ЦЗ принялся проверять выданные пособия по частичной безработице: к кому придут?
Особливості надання навчальної відпустки
Деякі нюанси оплати праці логопеда медзакладу
Запис про атестацію робочого місця в трудову книжку працівника
Вихідна допомога при звільненні: кому, коли і в якому розмірі
Нюанси надання «чорнобильської» відпустки
Як відмовитися від комплексної перевірки на 2021 рік чи перенести дату її початку?
Оновлено форму звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю
Соціальні відпустки: основні правила надання
Неоформлене сумісництво — чи буде кримінальна відповідальність?
З’явився проект плану комплексних перевірок на 2021 рік
Відеоспостереження на робочих місцях: яких правил має дотримуватися роботодавець?
Утвержден показатель средней зарплаты за август 2020
Прийняття на роботу без трудової книжки
Щорічні відпустки: відповіді на запитання. Частина 2
Планування перевірок бізнесу на 2021 рік: на що звернути увагу
Як працівнику встановити індивідуальний графік роботи?
Збереження середнього заробітку мобілізованій працівниці, яка знаходиться у «декретній» відпустці
Діє новий порядок перевірок ФСС
Тривалість щорічної основної відпустки для деяких категорій працівників
Контрольний список для визначення трудових відносин
Скорочення штату: у кого є перевага залишитися на роботі?
Щорічні відпустки: відповіді на запитання. Частина 1
Письмовий або усний трудовий договір?
Кого з роботодавців будуть підозрювати у не оформленні працівників?
Працівник захворів на COVID-19: дії роботодавця
Різниця між роботою за сумісництвом та суміщенням професій
Найпопулярніші помилки в лікарняних листках
Як надіслати повідомлення про прийняття працівника через Е-кабінет?
5 помилок HRD під час скорочення персоналу та як їх уникнути
Планується визначити поняття «одинока мати»
«Карантинна» допомога по частковому безробіттю: які документи підготувати до перевірки центром зайнятості?
Чи існує форма повідомлення про зміну істотних умов праці та форма погодження працівника?
Трудові гарантії учасникам виборів
Додаткова соціальна відпустка на дітей
5 кроків для отримання матеріального забезпечення від ФСС
Захворів під час відпустки: гарантії для працівників
Як Уряд планує розвивати пенсійну систему?
Чи є переміщення на інше робоче місце зміною істотних умов праці?
Звільнення працівника за систематичне невиконання обов’язків
Все новости
Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Какое значение для вас при устройстве на работу имел бренд работодателя?
Решающее
Одно из важных
Не имел значения
А что такое бренд работодателя?

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2020 © МЕДИА-ПРО
2020 © HR-Лига
Copyright © 2005–2020 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.