Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Як оплачувати роботу у вечірній та нічний час?
Новини
28.08.2019
Як оплачувати роботу у вечірній та нічний час?
 

Якщо на підприємстві для окремих працівників графіком передбачена робота у вечірній і нічний час, то в якому розмірі та як їх оплачувати?

Вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, нічний — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП).

Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Це мінімум, який установлений законодавством. Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, ч. 4 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 10 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.

Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, тоді розмір доплати за роботу в нічний час — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Також інші розміри доплати за роботу в нічний час встановлені й для деяких працівників бюджетної сфери. А саме: доплата за роботу в нічний час (за кожну годину роботи) складає:

  • працівникам з оплатою за ЄТС — до 40% (якщо законодавством не встановлений більший розмір) посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови від 30.08.2002 № 1298);

  • працівникам закладів освіти — 40% посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу від 26.09.2005 № 557);

  • працівникам закладів охорони (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій) здоров’я, які залучаються до роботи в нічний час, — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги, у штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, — 50% годинної тарифної ставки (посадового окладу) (п.п. 3.2.1 та 3.2.2. Умов від 05.10.2005 № 308/519).

Доплату за нічний час проводимо за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні регулюється тільки робота в нічний час. Якихось норм щодо вечірнього часу КЗпП не містить. Але договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, наприклад, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

Згідно зі ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності. Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлена перерва між змінами тривалістю не менш подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).

Наприклад, якщо на підприємстві використовується п’ятиденний 4-бригадний графік змінності, після 5 днів роботи в одній зміні бригада (працівник) отримує безперервний відпочинок і переходить в іншу зміну.

З урахуванням вищезаначеного робимо висновок: доплата за роботу у вечірні час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:

  • не відноситься до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожей за відповідним графіком виходу на роботу);

  • є багатозмінною, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди, і проведення такої доплати не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).

При погодинній оплаті праці зі встановленою годинною тарифною ставкою проблем з розрахунком доплати за роботу у вечірній/нічний час не буде — годинна ставка відома. Якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка) у цьому випадку розраховуємо годинну ставку. Для цього: оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності (графіком виходу на роботу).

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Людмила Філоненко

Управління Держпраці

Переглядів: 1672 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Трудові спори: на що звертає увагу ВС
Які наслідки для роботодавця несе зменшення призовного віку до 25 років?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: корисна інфографіка
Як розрахувати середній заробіток працівнику, який з 1 квітня у відпустці чи відрядженні?
Чи буде враховано до страхового стажу період, коли людина перебувала на обліку у центрі зайнятості?
Деякі зміни в законодавстві в умовах воєнного стану при звільненні
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану?
У лікарняному поставили відмітку про алкогольне сп’яніння: чи виплатять допомогу?
Нещасний випадок на виробництві: в якому розмірі виплачується допомога?
Новації Закону про мобілізацію: бронювання працівників
Як підтвердити стаж, якщо немає трудової книжки чи записів у ній?
Для яких категорій працівників є обов’язковим медичний огляд?
Працівник призваний на службу у ЗСУ: які він має гарантії?
Чи має право працівник в умовах спрощеного регулювання трудових відносин на відпустки?
Новий Закон про мобілізацію: основні зміни
Як обчислювати середню зарплату для компенсації невикористаної відпустки?
Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події
Чи можна взяти лише останні 5 років заробітної плати при призначенні пенсії?
Звільнення у разі появи на роботі в нетверезому стані
Коли дозволено звільнити працівника через встановлення інвалідності?
Повідомлення про масове вивільнення працівників
Обчислюємо пенсію за віком
Звільнення за прогул
Виплати сім’ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві
Звільнити не можна залишити: чи підлягають звільненню мобілізовані працівники під час воєнного стану?
Компенсаційні виплати роботодавцям: зміни з квітня 2024 року
Припинення трудового договору за вимогою працівника без дотримання двотижневого строку попередження
Які штрафи пропонуються за порушення правил військового обліку та мобілізації?
Алгоритм дій роботодавця під час сигналу «Повітряна тривога»
Особливості призначення пенсій в умовах воєнного стану
Працівник у день звільнення не працював: як здійснити розрахунок?
Як нарахувати ЄСВ, якщо працівник відпрацював неповний місяць і звільнився?
Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?
Мобілізованим працівникам можуть повернути виплату середнього заробітку роботодавцем
Чи потрібно інформувати службу зайнятості про скорочення працівників?
МОН презентує проект нового закону «Про професійну освіту»
По догляду за ким надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини?
Залучення безробітних до суспільно корисних робіт: право чи обов’язок?
ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Працівник відмовляється виходити на офісну роботу після припинення дистанційної
Переукладання строкового трудового договору на безстроковий: судова практика
Як перевірити результат перерахунку пенсії?
Отримали від працівників паперові лікарняні — готуйтеся до перевірки ПФУ
Як правильно оформити працівника?
Чи може батько двох синів, один із яких має інвалідність, отримати додаткову відпустку?
Які гарантії має працівник у разі звільнення за станом здоров’я?
Штраф за неправильно оформлені лікарняні: що треба знати?
Заборгованість з єдиного внеску: ризики для працівника та роботодавця
Як оплатити лікарняний сумісника?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com