ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 грудня 2011 року N П-9-5

Про запровадження Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!"

Президія Федерації профспілок України відзначає, що завдяки активним діям ФПУ в країні сформована багаторівнева система колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. Діє Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки, 93 галузеві угоди та 27 регіональних угод, майже 100 тисяч колективних договорів; ними охоплено майже 9 мільйонів працівників.

Разом з тим результати колективно-договірної роботи свідчать про те, що профспілкам не вдається досягти таких соціально-економічних результатів, які б задовольняли більшість працівників. В Україні заробітна плата є найнижчою серед європейських країн. Майже 30 відсотків працівників зайняті у шкідливих для здоров'я умовах праці. При цьому не в повну силу реалізуються можливості переговорного процесу.

Прийнята відповідно до рішень VI З'їзду Федерації профспілок України цільова програма "Нова ефективність колективно-договірного регулювання" передбачає запровадження системи Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!".

З метою підвищення ефективності переговорного процесу та норм колективних договорів і угод президія Федерації профспілок України постановляє:

1. Схвалити систему Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!", яка будується на принципах: єдині вимоги, єдині дії ведення колективних переговорів (додаток 1), а також Загальні цілі профспілок, вирішення яких необхідно домагатися шляхом переговорів з укладення угод та колективних договорів на 2012 рік (додаток 2).

2. Членським організаціям ФПУ організувати запровадження системи Єдиної колдоговірної кампанії та Загальних цілей профспілок, вирішення яких необхідно домагатися шляхом переговорів з укладення угод та колективних договорів на 2012 рік у профспілкових організаціях усіх рівнів.

3. Звернутися до постійних комісій Ради ФПУ з питань: соціально-економічного захисту членів профспілок, охорони праці та здоров'я, фінансової роботи та бюджету; з гуманітарних питань (культурно-виховної та спортивно-оздоровчої роботи) з пропозицією узагальнити практику запровадження системи Єдиної колдоговірної кампанії та надати в III кварталі 2012 року рекомендації щодо її вдосконалення.

4. Опублікувати Основні принципи Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!" та Загальні цілі профспілок, вирішення яких необхідно домагатися шляхом переговорів з укладення угод та колективних договорів на 2012 рік у профспілкових засобах масової інформації.

5. Доручити керівництву ФПУ звернутись до Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Міністерства соціальної політики України з пропозицією підготовки спільних рекомендацій щодо поширення сфери застосування та підвищення ефективності колективно-договірної роботи.

6. Членським організаціям ФПУ проводити щорічно (у квітні - травні) двомісячник з виявлення роботодавців, які ухиляються від ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів. Інформувати про виявлені порушення органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Інформацію про кожний факт порушень та ухилення роботодавців від переговорного процесу висвітлювати в засобах масової інформації та на сайті ФПУ.

7. Доручити соціально-економічному департаменту підготувати:

до 1 лютого 2012 року рекомендації щодо проведення двомісячника з виявлення роботодавців, які ухиляються від ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів;

пропозиції щодо вдосконалення законодавства про колективно-договірне регулювання, зокрема про залучення до укладення колективних угод органів місцевого самоврядування.

8. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С. М.

 

Голова ФПУ

Ю. М. Кулик

 

Додаток 1 до постанови президії ФПУ 23.12.2011 N П-9-5

Основні принципи Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!"

Вступна частина

Протягом останніх років в Україні сформована багаторівнева система колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. На даний час вона складається з Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки, 93 галузевих угод, 27 тристоронніх регіональних угод на рівні областей, міст Києва і Севастополя та майже 100 тисяч колективних договорів; ними охоплено майже 9 мільйонів працівників.

Федерацією профспілок України неодноразово ставилося питання про необхідність упорядкування колективно-переговорного процесу, були спроби вибудувати чіткий взаємозв'язок між угодами різного рівня та колективними договорами, ефективно використати можливості правової, інформаційної та солідарної підтримки. Починаючи з 2009 року визначаються основні завдання колдоговірної роботи на черговий рік (на 2010 рік - рекомендаціями ФПУ, на 2011 рік - постановою президії ФПУ). В процесі доопрацювання проекту Трудового кодексу України, що ініційовано організаціями роботодавців, ФПУ запропоновано новий механізм поширення угод, календарні строки проведення переговорів з укладення угод та колективних договорів.

Разом з тим результати колективно-договірної роботи свідчать про те, що профспілкам не вдається досягти таких соціально-економічних результатів, які б задовольняли більшість працівників. В Україні заробітна плата є найнижчою серед європейських країн. Майже 30 відсотків працівників зайняті у шкідливих для здоров'я умовах праці. Не в повну силу реалізуються можливості переговорного процесу:

• знизилась, але залишається ще значною (19,8 %) кількість працівників, не охоплених колективними договорами. На підприємствах, в установах і організаціях, де діють первинні організації профспілок, що входять до ФПУ, цей показник складає 2,6 %;

• не вдалось розширити сферу дії галузевих угод, які є основою для розробки й укладення колективних договорів на підприємствах, в установах і організаціях, лише 20 із 93 таких угод укладено за участі об'єднань організацій роботодавців. Поки ще не вдалося реалізувати пропозиції профспілок щодо поширення дії угод за галузевою ознакою;

• низькими залишаються вимоги профспілок до роботодавців, часто не реалізуються навіть вимоги трудового законодавства (обов'язкова індексація заробітної плати, виплати заробітної плати двічі на місяць, фінансування витрат на охорону праці). Станом на 31 березня 2011 року колективними договорами для 1,9 % працівників мінімальна тарифна ставка (оклад) встановлена нижче законодавчо визначеної (941 гривня). Лише для 21,7 % працівників профспілкам вдалося через угоди та колективні договори встановити вищу, ніж передбачено законодавством, мінімальну тарифну ставку (оклад), а для 76,4 % працівників цей показник встановлено на законодавчо визначеному рівні;

• відсутність єдиних вимог профспілок щодо основних показників, яких необхідно досягти для збільшення життєвого рівня працівників та членів їхніх сімей, а також єдності дій профспілок при їх відстоюванні, єдиних строків ведення переговорів, єдиних підходів, технологій ведення колективних переговорів.

Прийнята відповідно до рішень VI З'їзду Федерації профспілок України цільова програма "Нова ефективність колективно-договірного регулювання" передбачає запровадження системи Єдиної колдоговірної кампанії "Єдині цілі, єдині дії!".

Основна мета Єдиної колдоговірної кампанії полягає в реалізації двох складових:        єдиних вимог;        єдиних дій профспілок на їх реалізацію.

Система Єдиної колдоговірної кампанії повинна розглядатися як динамічне явище. Рівень вимог при веденні переговорів має відповідати тій економічній і політичній ситуації, в якій вони проводяться, а форми дій профспілок - визначатися виходячи із характеру взаємовідносин з іншими сторонами соціального діалогу та можливостями профспілок вплинути на соціальних партнерів.

I. Єдині вимоги профспілок

Найважливішою складовою Єдиної колдоговірної кампанії має стати концентрація зусиль усіх ланок профспілок для висунення загальних вимог щодо основних показників, що визначають якість та рівень життя працівників та їхніх сімей і мають бути реалізовані шляхом колективних переговорів.

Загальні вимоги профспілок ґрунтуватимуться на програмних резолюціях VI З'їзду Федерації профспілок України та Цільових програмах з їх реалізації, затверджених Радою Федерації профспілок України 25 травня 2011 року. Для їх підготовки використовуватиметься Дорожня карта входження України у 20 найбільш економічно розвинутих країн світу (пропозиції Федерації профспілок України до Дорожньої карти розробляються апаратом ФПУ).

Конкретний перелік основних показників та їх рівень, який необхідно вибороти шляхом колективних переговорів, визначаються профспілками перед початком кожного циклу переговорної кампанії та затверджуються їх виборними органами. Зазначені показники повинні лягти в основу колективних переговорів на всіх рівнях. (Пропозиції щодо вимог профспілок на 2012 рік додаються).

Для формування пакета пропозицій профспілок необхідно:

• організувати збір пропозицій від членських організацій (членів профспілки на підприємстві) до проекту угоди (колективного договору) та оперативне інформування про результати колективних переговорів. Це дозволить залучити до переговорного процесу найбільш широке коло зацікавлених осіб та надасть впевненість профспілковій команді при відстоюванні вимог працівників;

• отримати від соціальних партнерів інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів. Закон України "Про колективні договори і угоди" зобов'язує сторони надавати учасникам переговорів необхідну інформацію щодо змісту колективного договору, угоди (стаття 10 Закону), а також встановлює відповідальність за ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів. Інформація може включати як звітні, так і прогнозні показники. Для прикладу: показники соціально-економічного розвитку України, адміністративно-територіальної одиниці, галузі (в першу чергу рівня та якості життя, безробіття тощо), фінансового стану підприємств та перспектив їх розвитку, дані про вироблену продукцію (ціни, ринки її збуту) та інше;

• проаналізувати наявну інформацію, можливості її використання для аргументації вимог та їх відстоювання в ході колективних переговорів;

• провести аналіз угод більш високого рівня та визначити положення, які є обов'язковими для дотримання в угоді нижчого рівня та колективному договорі.

II. Єдині дії профспілок

Ефективність переговорів з укладення колективних договорів і угод більшою мірою залежить від консолідації зусиль, солідарності та єдності дій профспілок, профспілкових органів, членів профспілок.

Солідарна підтримка проведення колдоговірної кампанії ґрунтується на статутному обов'язку (стаття 20, пункт 3 Статуту Федерації профспілок України) членських організацій ФПУ виявляти солідарність у захисті інтересів і прав членів профспілок та членських організацій ФПУ. Координація колективних дій членських організацій є важливою складовою мети діяльності ФПУ (стаття 8 Статуту ФПУ).

Поряд з тим кожна профспілка, її орган, організація повинні усвідомити, що лише спільні дії профспілок можуть організувати і згуртувати працівників на відстоювання справедливого розподілу результатів суспільної праці, захист їх прав та інтересів, протести проти дій влади і капіталу, який продовжує збагачуватися за рахунок надексплуатації працівників.

Конкретні форми солідарної підтримки вимог профспілок визначатимуться:

• на національному рівні - рішеннями Спільного представницького органу профспілок (в якому членські організації Федерації профспілок України мають переважну більшість), президією Федерації профспілок України. Відповідно до Статуту ФПУ рішення президії ФПУ є обов'язковим для виконання її членськими організаціями (стаття 20 пункт 1);

• на галузевому рівні: рішенням президії (ради) всеукраїнської галузевої профспілки чи Спільного представницького органу профспілок (при його створенні);

• на територіальному рівні: рішенням профоб'єднання в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Спільним представницьким органом профспілок (при його створенні).

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що Статут Федерації профспілок створює організаційні та фінансові передумови для проведення Єдиних дій профспілок на відстоювання їх вимог у ході колективних переговорів.

Важливою складовою Єдиних дій профспілок є підтримка первинних організацій профспілок у ході колективних переговорів. Кожна первинна організація є складовою галузевої профспілки і тому повинна відчувати силу профспілок на рівні галузі, регіону та країни.

Первинні організації профспілок повинні знати, до кого можуть звернутися за допомогою, бути впевненими, що необхідна кваліфікована економічна, юридична і навіть психологічна допомога при обґрунтуванні вимог та їх відстоюванні буде надана. У період переговорної кампанії в первинних організаціях діяльність галузевих профспілкових органів та регіональних профоб'єднань повинна бути організована за трьома основними напрямами:

- аналітична робота;

- інформаційна робота;

- підтримуючі колективні акції.

Зазначені напрями покликані:

• створити основу для ведення переговорів на рівні підприємств - своєчасно укласти галузеву угоду та довести її до кожної первинної організації;

• знайти та проаналізувати фактори, що ведуть до підвищення рівня вимог, особливо рівня заробітної плати, а також довести їх до кожної первинної організації;

• своєчасно інформувати первинні організації про хід переговорів з укладення галузевої угоди та володіти повною інформацією про хід переговорів з укладення колективних договорів на підприємствах галузі;

• організувати навчання профспілкових активістів, які ведуть колективні переговори, використовуючи для цього навчально-методичні та наукові центри профспілок;

• розробити технологію надання допомоги первинним організаціям, сформувати в галузевих профспілках групи експертів для допомоги первинним організаціям у веденні колективних переговорів та укладенні колдоговорів;

• своєчасно організувати акції підтримки висунутих профспілками вимог, включаючи організацію проведення страйків (можливі галузеві акції на підтримку переговорів на одному чи декількох підприємствах, де переговори зайшли в глухий кут, а також акції первинних організацій на підтримку переговорів на галузевому чи територіальному рівні);

• забезпечити захист та підтримку профспілкових лідерів, інших учасників колективних переговорів.

Для успішного ведення переговорів велику роль відіграє організація оперативної та чіткої інформації в профспілках та формування громадської думки. Без цього неможливо досягти злагоджених дій профспілок на всіх рівнях та прорвати інформаційну блокаду по відношенню до профспілок. Інформаційна система профспілок дозволяє забезпечити гласність та підтримку переговорної кампанії. У період переговорної кампанії газета "Профспілкові вісті", галузеві та територіальні профспілкові видання, багатотиражки підприємств повинні бути орієнтовані на вирішення саме цього завдання. Це можуть бути публічні виступи, листи протесту або підтримки, публічні заяви, групові або масові петиції, гасла, карикатури, символи, публікація матеріалів з критикою політики роботодавця тощо.

Найбільший вплив на формування громадської свідомості здійснюють електронні засоби масової інформації. Телевізійні репортажі із засідань переговорної комісії під час обговорення проекту угоди, зі зборів працівників з обговорення проекту колективного договору, організація теле- і радіоінтерв'ю, прес-конференції профспілкових лідерів із гострих соціальних проблем повинні стати важливою складовою пропагандистської роботи профспілок у цей період.

Оперативну та всеохоплюючу інформаційну підтримку Єдиної колдоговірної кампанії може забезпечити Інтернет за рахунок розміщення інформаційних повідомлень, публікацій, розсилки партнерам-виробникам та споживачам продукції повідомлень про "несоціальність" конкретного виробника, фірми.

Забезпечення Єдиних дій профспілок на захист їх вимог під час колективних переговорів вимагатиме значних коштів, в тому числі за рахунок Фонду солідарності Федерації профспілок України (постанова президії ФПУ від 22.10.2008 N П-26-7), страйкових фондів та фондів підготовки кадрів (пункт 14 статті 9 Статуту Федерації профспілок України).

III. Основні правові форми впливу на роботодавців під час ведення колективних переговорів

Вступаючи в колективні переговори, профспілкові організації повинні знати можливі важелі впливу на роботодавця або його представника.

Для підтримки своїх вимог у процесі колективних переговорів з укладення угод та колективних договорів профспілки можуть проводити у встановленому порядку збори, мітинги, пікетування, демонстрації (стаття 11 Закону України "Про колективні договори і угоди"), ініціювати виникнення колективного трудового спору (стаття 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)") та приймати рекомендації щодо оголошення галузевого або територіального страйку, а також рішення про оголошення страйку на підприємстві, в установі, організації.

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу (статті 17 та 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)").

Іншими можливими правовими формами впливу на роботодавця є:

• дисциплінарні форми впливу - за ухилення від участі в колективних переговорах або навмисне порушення семиденного терміну початку колективних переговорів, або незабезпечення роботи відповідної комісії у визначені сторонами строки, а також ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди (статті 17 та 18 Закону України "Про колективні договори і угоди");

• адміністративні методи впливу у формі накладення штрафу - за ухилення від участі в переговорах, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк, а також ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (статті 41-1 та 41-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

• міжнародно-правові методи впливу - оскарження дій роботодавця у зв'язку з порушенням ним положень Конвенцій МОП N 98 "Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів" та N 154 "Про сприяння колективним переговорам" шляхом направлення відповідних скарг до Міжнародної організації праці;

• вплив на роботодавця за результатами профспілкового контролю шляхом звернень до Державної інспекції України з питань праці та органів прокуратури;

• ініціювання профспілками перевірок дотримання трудового законодавства за участі державних органів;

• звернення до відділень Національної служби посередництва і примирення.

Запровадження у Федерації профспілок України Єдиної колдоговірної кампанії покликано підвищити ефективність колективно-договірного регулювання та посилити його вплив на рівень життя в Україні.

 

Постійна комісія Ради ФПУ з питань соціально-економічного захисту членів профспілок
Соціально-економічний департамент апарату ФПУ

 

Додаток 2 до постанови президії ФПУ 23.12.2011 N П-9-5

Загальні цілі профспілок,
вирішення яких необхідно домагатися шляхом переговорів з укладення угод та колективних договорів на 2012 рік

1. Непорушними принципами колдоговірної роботи мають бути:

1.1. Встановлення угодами та колективними договорами гарантій в розмірах, що перевищують законодавчо встановлені.

1.2. Недопущення порушень норм трудового законодавства та положень колективних угод вищого рівня. (Відповідно до статті 16 Кодексу законів про працю України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними).

1.3. Збільшення гарантій для працівників у порівнянні з раніше досягнутими домовленостями за угодами та колективними договорами.

2. Не допускати масових вивільнень працівників, насамперед шляхом передбачення в галузевих та регіональних угодах критеріїв масових вивільнень та порядку проведення консультацій і спільних заходів для забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню.

3. Протидіяти поширенню на підприємствах нетипових форм зайнятості (підміни трудових договорів цивільно-правовими угодами, застосування запозиченої праці).

4. Домагатися передбачення витрат на підготовку, перепідготовку працівників та підвищення їх кваліфікації у 2012 році не менше 5 % від фонду оплати праці.

5. Забезпечити темпи зростання середньої номінальної заробітної плати у:

• 2012 році - не нижче ніж на 16 % порівняно з 2011 роком;

• у наступні роки - темпами, що є вищими, ніж темпи інфляції, і пропорційними темпам зростанню обсягів виробництва.

6. Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за попередній місяць, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики відповідно до законодавства.

7. Забезпечити витрати на охорону праці у 2012 році - не менше 0,5 - 1,5 % фонду заробітної плати підприємств небюджетної сфери та 0,2 % фонду заробітної плати для бюджетних організацій з подальшим щорічним збільшенням видатків на ці цілі.

8. Забезпечити відрахування підприємствами, установами, організаціями коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу:

• у 2012 році - не менше 0,4 % фонду оплати праці;

• у 2013 році - не менше 0,5 % фонду оплати праці.

9. Забезпечити передбачення витрат на проведення заходів професійної адаптації молодих фахівців та спеціалістів.

 

Постійна комісія Ради ФПУ з питань соціально-економічного захисту членів профспілок
Соціально-економічний департамент апарату ФПУ