КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 13 березня 2013 р. N 153

Київ

Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 6 червня 2018 року N 459,
від 5 лютого 2020 року N 56

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 18 квітня 2023 року N 338)

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що додається.

Інд. 26

ПОРЯДОК
компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

1. Цей Порядок визначає умови, механізм виплати обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (далі - центри зайнятості) компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце (далі - компенсація), за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про зайнятість населення", інших актах законодавства.

(пункт 1 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

2. Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб'єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників і розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників, відповідно.

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

3. Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб'єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

4. Інформація про утворення суб'єкта господарювання, зокрема в результаті припинення іншої юридичної особи, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надійшли до центрів зайнятості в результаті обміну інформацією.

(пункт 4 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

5. Для отримання компенсації роботодавець щомісяця протягом наступних 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає центру зайнятості довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - довідка), за формою згідно з додатком.

(пункт 5 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

6. Центр зайнятості не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня надходження довідки надсилає територіальному органу Держпраці звернення стосовно підтвердження зазначеної в ній інформації.

Територіальний орган Держпраці інформує у місячний строк з дня надходження звернення відповідний центр зайнятості про результати його розгляду.

Пенсійний фонд України на запит Державного центру зайнятості надає такі відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування:

(абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 р. N 56)

про трудові відносини з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, за період, зазначений у запиті (дата створення нового робочого місця та дата початку трудових відносин);

про суми нарахованої заробітної плати особам, працевлаштованим на нове робоче місце, за період, зазначений у запиті, та суми нарахованого єдиного внеску.

Зазначена інформація надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді в місячний строк з дня надходження запиту від Державного центру зайнятості.

Державний центр зайнятості передає зазначену інформацію центрам зайнятості для прийняття рішення про виплату компенсації.

(пункт 6 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

7. Центр зайнятості протягом 10 календарних днів після надходження інформації від територіального органу Держпраці та Пенсійного фонду України приймає рішення про виплату компенсації, формує заявку на потребу в коштах на виплату компенсації і подає установі, у підпорядкуванні якої він перебуває.

(пункт 7 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

8. Виплата компенсації здійснюється на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держпраці та Пенсійного фонду України, щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

9. Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.

10. Державний центр зайнятості щомісяця на підставі отриманих заявок на потребу в коштах на виплату компенсації надсилає до Мінекономіки подання щодо перерахування коштів на рахунок Фонду для виплати компенсації (далі - подання) за формою, затвердженою Мінекономіки.

(пункт 10 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

11. Мінекономіки на підставі подання перераховує кошти Державному центру зайнятості на рахунок 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів", відкритий в Казначействі для обслуговування коштів Фонду. Після надходження перерахованих Мінекономіки коштів на рахунок Фонду Державний центр зайнятості проводить фінансування видатків центрів зайнятості на виплату компенсації роботодавцям.

У разі відсутності бюджетних коштів у поточному році на виплату зазначеної компенсації вона виплачується в наступному бюджетному році, в якому передбачено відповідні бюджетні видатки. Залишок невиплаченої на кінець відповідного бюджетного року заявленої центрами зайнятості суми компенсації не входить до кредиторської заборгованості Фонду.

(пункт 11 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 06.06.2018 р. N 459)

12. Період, за який роботодавцю виплачується компенсація, обліковується у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок у повному обсязі.

13. Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо створення нових робочих місць та працевлаштування на них осіб, які є підставою для виплати компенсації.

14. Спори з питань виплати компенсації вирішуються у судовому порядку.

ДОВІДКА
про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

(додаток із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 р. N 56)

____________