Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  МЕНЕДЖЕR ПО ПЕРСОНАЛУ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Календарь-заставка на рабочий стол





Facebook
Реклама
Реклама
Библиотека статей / Трудовое законодательство
27.03.2008
Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві (у запитаннях і відповідях)

У статті автор відповідає на такі поширені запитання: хто є, відповідно до законодавства України, близьким родичем чи свояком, якими нормативно-правовими актами визначається порядок обмеження спільної роботи родичів та свояків, чи існують інші умови, крім роботи на одному підприємстві, за яких обмежується спільна робота родичів, який порядок запровадження обмеження спільної роботи родичів та свояків на підприємствах недержавної форми власності, чи існують винятки з правила щодо обмеження спільної роботи родичів та свояків на одному підприємстві.

У Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) міститься стаття 251, присвячена питанню обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство). Суть цієї законодавчої норми полягає в тому, що якщо на підприємстві працюють близькі родичі чи свояки, то доцільно уникати ситуації, в результаті якої зазначені особи у зв’язку з виконанням трудових обов’язків будуть безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одна одній. При цьому, якщо йдеться про підприємства державної форми власності, порядок запровадження такого обмеження встановлюється законодавством. Власники підприємств інших форм власності запроваджують такі обмеження на свій розсуд.

Хто є близьким родичем чи свояком відповідно до законодавства України?

Законодавство України не містить однозначної відповіді на запитання, хто є близьким родичем. Відповідно до одних нормативно-правових актів близькими родичами вважаються лише дружина, чоловік, їхні батьки й діти1, згідно з іншими до близьких родичів віднесено також рідних братів і сестер2, діда, бабу та онуків3. У Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПКУ) та Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) міститься доволі великий перелік близьких родичів: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб. Тобто під час урегулювання різних суспільних відносин держава чітко визначає, на кого саме поширює свою дію нормативний акт чи його окрема норма.

Основним законодавчим актом, що регулює трудові правовідносини, є КЗпП. Відповідно до частини першої статті 251 КЗпП близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя. Отже, у разі запровадження обмеження роботи близьких родичів чи свояків на підприємстві, перелік, наведений у частині першій статті 251 КЗпП, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Наприклад, незважаючи на те, що бабця та онука, згідно з нормами деяких правових актів, вважаються близькими родичами, на них не поширюватиметься обмеження спільної роботи на підприємстві, оскільки такі родині стосунки не передбачені частиною першою статті 251 КЗпП.

Якими нормативно-правовими актами визначається порядок обмеження спільної роботи родичів та свояків?

Обмеження спільної роботи родичів та свояків на підприємствах державної форми власності встановлено Постановою Ради Народних Комісарів УРСР «Про суміщення посад і службу родичів в установах, на підприємствах та в організаціях усуспільненого сектора» від 4 червня 1933 р. (у редакції Постанови Ради Міністрів УРСР від 3 листопада 1980 р. № 593).

Зазначене обмеження прямо передбачено також статтею 12 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII, згідно з якою не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які в разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками. Таке саме застереження міститься й у пункті 7 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169.

Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. № 2493-III на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи, які в разі прийняття на службу в ці органи будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи свояками.

Слід зазначити, що передбачені законодавством обмеження спільної роботи родичів стосуються виключно посад безпосередньої підпорядкованості, підконтрольності або підлеглості. Таким чином, особу можна прийняти на роботу в інший відділ, управління, підрозділ, департамент тощо.

Чи існують інші умови, крім роботи на одному підприємстві, за яких обмежується спільна робота родичів?

Спільна робота близьких родичів обмежується не лише тоді, коли вони працюють на одному підприємстві і безпосередньо підпорядковані один одному, а й у разі виконання ними певних робіт. Найчастіше обмеження стосуються роботи, пов’язаної з можливістю прийняття рішень щодо інших підприємств, на яких працюють близькі родичі посадової особи. Так, відповідно до статті 416 Митного кодексу України, посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств: митних брокерів, митних перевізників, власників митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі зазначених посадових осіб.

Згідно зі статтею 373 цього Кодексу особа митного органу не може здійснювати провадження у справі, якщо вона є родичем особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил. Якщо керівник підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил митного органу, в якому здійснюється провадження у справі про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до відповідальності, справа підлягає передачі до іншого митного органу. Забороні щодо участі у справі родича як понятого присвячено статті 57 і 372 зазначеного Кодексу.

Керівник, службовець або призначений експерт фінансової установи не можуть брати участі в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють, мають діловий інтерес (ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. № 2664-III).

До складу тендерного комітету замовника, згідно зі статтею 12 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-III, не можуть входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

Обмеження в праві вчинення нотаріальних дій нотаріусами та уповноваженими посадовими особами щодо своїх рідних та близьких передбачено статтею 9 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII. Так, нотаріус та посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, які вчиняють нотаріальні дії, не мають права вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Те саме стосується й тих посадових осіб, які мають право посвідчувати заповіти і доручення, що вважаються прирівняними до нотаріально завірених (наприклад, капітани морських суден або суден внутрішнього плавання України).

Працівники органів реєстрації актів громадянського стану не можуть реєструвати акти громадянського стану щодо себе, другого з подружжя, своїх дітей та родичів (ст. 11 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» від 24 грудня 1993 р. № 3807-XII).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. № 1952-IV державний реєстратор прав не вправі приймати рішення про реєстрацію речових прав на своє ім’я і від свого імені, на ім’я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід може бути застосовано також щодо судового експерта (ст. 31 ГПКУ).

Дещо інше визначення міститься в частині другій статті 54 Кримінально-процесуального кодексу України (КПКУ), згідно з якою у складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Отже, йдеться не лише про відносини між головуючим у складі судового розгляду, а й іншими суддями, які беруть участь у розгляді справи. Відповідно до частини другої статті 20 ЦПКУ до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї або близькими родичами між собою. Ширше коло родичів, які не можуть входити до складу суду, визначено частиною третьою статті 27 КАСУ. Це особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Водночас, однією з обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінальної справи, є наявність родинних зв’язків або з потерпілим, або з цивільним позивачем чи цивільним відповідачем, а також якщо суддя є родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого. Ті самі обмеження встановлено щодо: слідчого і особи, яка провадить дізнання (ст. 60 КПКУ); захисника (ст. 61 КПКУ); потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача (ст. 63 КПКУ). Відповідні норми містяться і в статті 20 ЦПКУ та статтях 27 і 29 КАСУ (підстави для відводу відповідно судді і секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача). Крім того, експерт або спеціаліст не може брати участі в адміністративному процесі, якщо він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887-XII адвокат не має права приймати доручення про подання юридичної допомоги, якщо він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого або цивільного позивача.

Член Вищої ради юстиції не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він є родичем особи, стосовно якої розглядається питання (ст. 26 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV державний виконавець, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у виконавчому проваджені і підлягають відводу (самовідводу), якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому проваджені.

Разом з тим, законодавством України визначено вимоги щодо обов’язкового обмеження спільної роботи родичів та свояків на деяких підприємствах недержавної форми власності. Так, ми вже згадували про пряме обмеження щодо вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами (ст. 9 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 р. № 1701-IV третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відвідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Третейський суддя не може брати участі в розгляді справи, а після його обрання підлягає відводу чи самовідводу, якщо він є родичем однієї зі сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках (ст. 19 цього Закону).

Відповідно до пункту 7.3 Примірного статуту кредитної спілки, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 2 жовтня 2003 р. № 67, член органу управління або працівник кредитної спілки не може брати участі в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють, мають діловий інтерес.

Таким чином, обмеження спільної роботи родичів в окремих випадках стосуються не лише державних (комунальних) підприємств, а й деяких підприємств недержавної форми власності.

Який порядок запровадження обмеження спільної роботи родичів та свояків на підприємствах недержавної форми власності?

Як зазначалося, власник має право запровадити обмеження щодо спільної роботи на одному й тому самому підприємстві осіб, які є близькими родичами чи свояками (ст. 251 КЗпП). Для цього він повинен видати наказ (розпорядження) про введення зазначеного обмеження, інакше спільна робота родичів, навіть за безпосередньої підпорядкованості або підконтрольності одне одному, не може бути підставою для припинення трудових відносин або неприйняття на роботу.

Зміст наказу може бути таким:

«1. З 1 січня 2006 року запровадити обмеження спільної роботи осіб, які є близькими родичами або свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
2. Протягом двох місяців запропонувати таким особам інше робоче місце на підприємстві (в іншому структурному підрозділі) із збереженням істотних умов праці.
3. Відділу кадрів забезпечити виконання наказу та контроль за його виконанням».

Умову про обмеження спільної роботи родичів доцільно включати в колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку. Це пов’язано з тим, що, відповідно до статті 29 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Обов’язку щодо ознайомлення працівника з наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу законодавством не передбачено.

Обмеження спільної роботи родичів можна обумовити в розділі «Зміцнення виробничої дисципліни» колективного договору, наприклад:

«Не допускати спільної роботи в одному й тому самому структурному підрозділі осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
Відповідальні: начальник відділу кадрів, начальники підрозділів».

Чи існують винятки з правила щодо обмеження спільної роботи родичів та свояків на одному підприємстві?

Винятки із загального правила щодо обмеження спільної роботи родичів та свояків на державному підприємстві передбачено Постановою Ради Народних Комісарів УРСР «Про суміщення посад і службу родичів в установах, на підприємствах та в організаціях усуспільненого сектора». Згідно з пунктом 17 цієї Постанови такі винятки можуть допускатися стосовно:

  • працівників, які займають безпосередньо підпорядковані або підконтрольні виборні посади;
  • спеціалістів сільського господарства, які працюють у державних сільськогосподарських підприємствах і організаціях, а також у науково-дослідних установах з сільського господарства, розташованих у сільській місцевості;
  • працівників лінійних підприємств залізничного транспорту, крім головних бухгалтерів та касирів цих підприємств;
  • працівників плаваючого складу суден річкового флоту і працівників експлуатаційних підприємств та організацій річкового транспорту (за винятком розташованих в обласних центрах), крім головних бухгалтерів і касирів цих підприємств та організацій;
  • працівників шляхових організацій, які здійснюють експлуатацію автомобільних шляхів загального користування, крім головних бухгалтерів та касирів цих організацій;
  • працівників з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд зв’язку, радіо та телебачення;
  • працівників будівельно-монтажних і мостобудівних поїздів, механізованих колон та інших пересувних спеціальних будівельних формувань, крім головних бухгалтерів та касирів цих організацій;
  • лікарів лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладів охорони здоров’я;
  • наукових і педагогічних працівників, лекторів, бібліотекарів і бібліографів у всіх наукових, навчальних та виховних закладах;
  • артистів, художників і музикантів державних театрів, художніх колективів і студій;
  • працівників польових геологічних експедицій, партій, загонів і дільниць;
  • спеціалістів лісового і водного господарства, працівників освіти, медичних працівників, працівників культурно-освітніх закладів, працівників підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації, які працюють у сільській місцевості;
  • працівників ставкових і озерних рибоводних господарств, рибоводних заводів, нерестово-вирощувальних господарств та риборозплідників, крім головних бухгалтерів та касирів цих підприємств.

Щодо приватних підприємств, то, наприклад, членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти (ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. № 973-IV). Члени сім’ї можуть перебувати у трудових відносинах із фізичною особою — платником єдиного податку (п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98) та фізичною особою — платником фіксованого податку (ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. № 13-92).
_____________
1 Наприклад, пункт 2 статті 42 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII.
2 Наприклад, частина друга статті 18 Закону України «Про розвідувальні органи України» від 22 березня 2001 р. № 2331-III.
3 Наприклад, стаття 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 р. № 1102-IV; Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України, Державного комітету газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» частини четвертої і п’ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї») від 3 червня 1999 р. № 5-рп/99.

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»

Источник: HR-Лига Автор: Сударенко Олена
Просмотров: 55117 Отправить другу Версия для печати
 
 
Смотрите также:
Захист при перевірці органами контролю: алгоритм дій
Звільнення за прогул: порядок дій та оформлення
Суміщення професій та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника
Неповнолітній працівник: риторичні запитання та практичні відповіді
Предоставление дополнительных ежегодных отпусков за работу на компьютере
Отдельные вопросы делопроизводства и архивного дела на предприятиях
Процедура скорочення чисельності (штату) працівників
Право працівника на відпочинок і спеціальні перерви
Наложение дисциплинарного взыскания
Как правильно определить страховой стаж и оплатить временную утрату трудоспособности: новые требования
Дополнительная работа вне трудового договора: совмещение должностей, расширение зоны обслуживания, исполнение обязанностей временно отсутствующего работника и временное заместительство
Помощь на погребение: в каких случаях выплачивается и из каких источников
Кадровая специфика оформления сезонных работ
Стажировка и производственная практика: сходство и отличие
Оплата листка неработоспособности с пометкой «несчастный случай на производстве»
за счет средств социального страхования по временной утрате трудоспособности
Действия предприятия в случае получения от работника справки о временной нетрудоспособности или листка нетрудоспособности старого образца
Прекращение трудового договора с работником, не выдержавшим испытания при приеме на работу
Ежегодные отпуска: порядок, условия предоставления, расчет отпускных и компенсации за неиспользованный отпуск
Некоторые особенности предоставления ежегодных дополнительных отпусков за работу с вредными и тяжелыми условиями труда и за особый характер труда
Пребывание в непосредственном подчинении у близкого лица — основание расторжения трудового договора
Надомный труд: когда используют и как оформляют
Отстранение от работы
Организация рабочих мест делопроизводителей: общие нормы
Сокращение работников: основные этапы и документальное оформление
Как уволить «льготного» работника
Рабочее время: правовые аспекты
Работа в ночное время. Сверхурочные работы. Режим гибкого рабочего времени. Работа вахтовым методом. Учет рабочего времени
Рабочее время: правовые аспекты
Нормированное рабочее время и ненормированный рабочий день
О профессии, специальности и квалификации при поручении дополнительных трудовых функций
Отстранение работника с инвалидностью от работы
Перевод и перемещение работников: особенности применения

Реклама
Издания для профессионалов

«МЕНЕДЖЕПО ПЕРСОНАЛУ»

Свежий номер
Пролистать журнал
О журнале
Подписаться
Архив журнала
Форум эйчаров

«ДОВІДНИК КАДРОВИКА»

Свежий номер
Пролистать журнал
Пролистать вложение
О журнале
Подписаться
Форум кадровиков

«ДІЛОВОДСТВО та ДОКУМЕНТООБІГ»

О журнале
Пролистать журнал
Подписаться

«КАДРОВИК-онлайн»

Гостевой доступ
О системе
Получить доступ

«КАДРИ і ЗАРПЛАТА»

О газете
Пролистать газету
Подписаться
Календарь событий
Апрель 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Май 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Все события
Опросы
Ведется ли в вашей компании контроль за тем, как сотрудники используют рабочее время?
Да, и весьма строгий
Да, но только формально
Нет
Не знаю

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2017 © МЕДИА-ПРО
2017 © HR-Лига
Copyright © 2005–2017 HR-Лига
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Использование материалов из журналов ИД «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.