Про правила внутрішнього трудового розпорядку

Кадрові служби (відділи, управління по роботі з персоналом), посідаючи одне з провідних місць у структурі управління, забезпечують комплектування підприємств, установ, організацій, фірм фахівцями і кваліфікованими працівниками, організовують перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію персоналу, реалізовують заходи з дотримання працівниками вимог правил внутрішнього трудового розпорядку, а також здійснюють підготовку розпорядчих документів щодо особового складу та вирішують інші питання.

З метою регулювання трудових відносин між власником і працівниками на підприємствах, в установах і організаціях розробляються та затверджуються правила внутрішнього трудового розпорядку. При розробленні зазначених правил можна скористатися орієнтовними Правилами, які включають такі розділи: Загальні положення; Порядок прийняття та звільнення працівників; Основні обов’язки працівників; Основні права працівників; Основні обов’язки керівництва; Робочий час і його використання; Заохочення за успіхи у роботі; Стягнення за порушення трудової дисципліни.

Орієнтовні Правила внутрішнього трудового розпорядку

_______________________________________________
(Назва підприємства, установи, організації)

ЗАТВЕРДЖЕНО
зборами трудового колективу
протокол № ___ від __________ 200___ р.

1. Загальні положення

Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — Правила) підприємств, установ, організацій розроблено відповідно до чинного законодавства України.

Правила регулюють трудові відносини між власником і працівниками підприємства, установи, організації і сприяють виконанню основних завдань і функцій підприємства, установи, організації, підвищенню ефективності і якості роботи, зміцненню трудової і виробничої дисципліни, раціональному використанню робочого часу. Питання, пов’язані з застосуванням цих Правил, вирішуються керівником підприємства, установи, організації у межах наданих йому прав, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, і цими Правилами.

Питання щодо застосування цих Правил вирішуються також трудовим колективом у відповідності до його повноважень.

2. Порядок прийняття та звільнення працівників

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу з керівником підприємства, установи, організації відповідно до Кодексу законів про працю України.

Прийняття на роботу здійснюється на підставі контракту (заяви, трудового договору, конкурсу тощо).

При прийнятті на роботу працівник зобов’язаний:

подати трудову книжку, оформлену у встановленому порядку, а у випадку, коли особа поступає на роботу вперше і не має трудової книжки, — паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені з лав Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до чинного законодавства України, пред’являють військовий квиток;
пред’явити паспорт.

При прийнятті на роботу, яка потребує спеціальних знань, керівництво підприємства, установи, організації вимагає наявність іншого документа про освіту або професійну підготовку.

Укладення трудового договору оформлюється наказом керівника підприємства про прийняття працівника на роботу, який оголошується під розписку. У наказі вказується посада згідно зі штатним розписом (розряд), умови праці, дата, з якої працівник приступає до виконання службових обов’язків (до роботи). При укладенні трудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Строки випробування встановлюються відповідно до чинного законодавства України.

До початку роботи керівництво підприємства, установи, організації зобов’язане:

ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, умовами праці та роз’яснити його права і обов’язки;
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
проінструктувати працівника з правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни та протипожежної безпеки.

Працівники мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво підприємства, установи, організації письмово за два тижні.

При розірванні трудового договору з поважних причин, передбачених чинним законодавством України, працівник звільняється у строк, про який він просить.

Строковий трудовий договір розривається на вимогу працівника достроково у разі хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню ним роботи за трудовим договором, а також у випадку порушення керівництвом підприємства, установи, організації законодавства про працю, колективного або трудового договору та з інших поважних причин, передбачених чинним законодавством України.

Розірвання трудового договору з працівником за ініціативи керівництва здійснюється з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України.

Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника підприємства, установи, організації, який оголошується працівникові під розписку.

У день звільнення працівникові видається трудова книжка та здійснюються відповідні розрахунки.

3. Основні обов’язки працівників

Працівники підприємства, установи, організації зобов’язані:

працювати чесно і сумлінно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва, а також обов’язки (функції), визначені посадовими інструкціями;
постійно вдосконалювати організацію своєї праці;
підвищувати професійний рівень і ділову кваліфікацію;
дотримуватись вимог з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки;
вживати заходи до термінового усунення причин і умов, які перешкоджають або утруднюють нормальну роботу, інформувати про це керівництво;
утримувати своє робоче місце у чистоті і порядку, не палити у службових приміщеннях;
ефективно використовувати обчислювальну та іншу оргтехніку, бережливо ставитись до майна, економити і раціонально витрачати матеріали, електроенергію та інші матеріальні ресурси;
уважно ставитись до колег по роботі, сприяти створенню сприятливого психологічного клімату у колективі.

4. Основні права працівників

Працівники мають право:

на отримання заробітної плати відповідно до посади (роботи);
на просування по службі згідно з чинним законодавством з урахуванням кваліфікації та здібностей і виконання своїх службових обов’язків;
на безпечні та належні умови праці;
на соціальний і правовий захист відповідно до чинного законодавства України;
захист своїх законних прав і інтересів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

5. Основні обов’язки керівництва

Керівництво підприємства, установи, організації зобов’язане:

правильно організувати роботу працівників, закріпити за кожним робоче місце, створити для них безпечні і здорові умови праці;
забезпечувати працівників обчислювальною та іншою технікою, необхідними для роботи матеріалами і приладдям;
створювати умови для зацікавленості працівників у результатах особистої праці, видавати заробітну плату в установлені строки;
постійно здійснювати організаторську та виховну роботу, спрямовану на зміцнення трудової та виконавчої дисципліни;
неухильно додержуватись чинного законодавства про працю і правил охорони праці, вживати заходи до своєчасного усунення причин і умов, що перешкоджають нормальній роботі працівників;
забезпечувати належні умови для ефективної праці, систематичного підвищення кваліфікації працівників;
уважно ставитися до потреб і запитів працівників, надавати їм у встановленому порядку матеріальну допомогу.

6. Робочий час і його використання

Тривалість робочого часу працівників підприємств, установ, організацій становить 40 годин на тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя). Час початку і закінчення роботи, перерва для відпочинку і харчування встановлюються такими:

початок роботи: о 9-й годині;
закінчення роботи: о 18-й годині (в п’ятницю — о 16 годині 45 хвилин);
перерва на відпочинок і харчування: 45 хвилин (з 13.00 до 13.45).

Напередодні святкових днів тривалість роботи скорочується на одну годину.

Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи для виконання громадських доручень, що не пов’язані з діяльністю підприємства, установи, організації, скликати збори, засідання, наради з громадських питань.

Працівникам надаються щорічні та додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України та затвердженого графіку.

На прохання працівника щорічна відпустка може надаватися частинами кратними семи за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

За рішенням керівника працівники можуть бути відкликані з щорічної відпустки за їх згодою лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період як з ініціативи керівника, так і на вимогу працівника відповідно до чинного законодавства України.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і керівником підприємства, установи, організації.

За сімейними обставинами працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати строком до 15 календарних днів на рік.

7. Заохочення за успіхи у роботі

За зразкове виконання трудових обов’язків, сумлінне ставлення до роботи та вагомі досягнення в роботі до працівників застосовуються такі види заохочень:

оголошення подяки;
виплата грошової премії;
нагородження цінним подарунком.

Заохочення оголошуються наказом, доводяться до відома всього колективу і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

За особливі трудові заслуги працівники можуть бути представлені до державних нагород та присвоєння почесних звань.

8. Стягнення за порушення трудової дисципліни

Дисциплінарні стягнення застосовуються до працівників за порушення трудової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання або неналежного виконання покладених на них трудових обов’язків, перевищення повноважень.

За кожне порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення, як догана, звільнення з роботи.

Перед застосуванням дисциплінарного стягнення керівник підприємства, установи, організації зобов’язаний вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень.

Відмова працівника дати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

Стягнення оголошується наказом і повідомляється працівникові під розписку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Упродовж строку чинності дисциплінарного стягнення заходи заохочення, передбачені цими Правилами, до працівника не застосовуються.

27.08.2007

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»