В яких випадках допускається відкликання працівника із щорічної відпустки та який його порядок. Для державних службовців установлено особливий порядок відкликання. Чи виплачується при звільненні грошова компенсація за додаткову відпустку за особливий характер праці працівникам із ненормованим робочим днем? Яка тривалість щорічної основної відпустки працівника, котрий працює неповний робочий день? Відповіді на ці та інші питання — в статті.

В яких випадках допускається та який порядок відкликання працівника зі щорічної відпустки?

Статтею 79 Кодексу законів про працю України і статтею 12 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі —Закон «Про відпустки) передбачено, що відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише у випадках, передбачених законодавством, зокрема:

• для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
• для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.

Відкликання зі щорічної відпустки допускається лише за таких умов:

• зі згоди працівника;
• основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) становить не менше 14 календарних днів;
• невикористана частина щорічної відпустки буде надана працівникові після закінчення дії причин, з яких працівник був відкликаний з відпустки, або за згодою сторін буде перенесена на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону «Про відпустки».

Особливий порядок відкликання з відпустки встановлено для державних службовців.

Згідно зі статтею 20 Закону «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII за рішенням керівника органу (при цьому оформляється службова записка) державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки (зразок службової записки див. у Додатку 1, наказу — у Додатку 2). Таке відкликання, по-перше, може відбуватися без згоди державного службовця, і, по-друге, підстави прийняття керівником такого рішення значно ширші, ніж встановлені у статті 12 Закону «Про відпустки».

При цьому частина невикористаної відпустки надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

Додаток 1 Директору Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю — Головному державному інспектору праці України Тьоткіну В. І.   Службова записка         На підставі статті 20 Закону України «Про державну службу» прошу відкликати із щорічної відпустки з 5 серпня 2002 року СТАШКІВ Тетяну Олегівну, начальника відділу нормативно-правового та організаційного забезпечення наглядової діяльності, для виконання невідкладної і непередбаченої роботи.   Заступник директора департаменту  (підпис) О. Стельмах

Додаток 1 УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ (Держнаглядпраці) НАКАЗ 06.08.2002 м. Київ № 68-К         СТАШКІВ Тетяну Олегівну, начальника відділу нормативно-правового та організаційного забезпечення наглядової діяльності, відкликати із щорічної відпустки з 5 серпня 2002 року для виконання невідкладної і непередбаченої роботи.         Частину невикористаної відпустки, яка залишилася, надати в будь-який інший час. Підстави: 1. Службова записка заступника директора Держнаглядпраці О. Стельмаха. 2. Стаття 20 Закону України «Про державну службу».   Директор Держнаглядпраці (підпис) В. Тьоткін

Відповідно до пункту 41 Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97, у виняткових випадках, коли подальше перебування службової особи у відпустці може негативно впливати на нормальний хід роботи митного органу, за рішенням керівника цього органу та за згодою працівника допускається його відкликання з чергової відпустки. У цьому разі невикористана частина відпустки надається, як правило, в поточному році або за бажанням службової особи приєднується до чергової відпустки в наступному році.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Чи виплачується при звільненні грошова компенсація за додаткову відпустку за особливий характер праці працівникам із ненормованим робочим днем? Якщо так, то вона виплачується тільки за період дії колективного договору чи ні?
Як розрахувати кількість днів щорічної відпустки працівника, за які необхідно виплатити компенсацію?

Статтею 24 Закону «Про відпустки» визначено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

До щорічних додаткових відпусток, за які працівникові, в разі їх невикористання, при звільненні має бути виплачена грошова компенсація, належать:

• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону «Про відпустки»);
• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону «Про відпустки»);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону «Про відпустки» працівникам із ненормованим робочим днем надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Відповідно до пункту 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці при цьому визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків та обсягом виконуваних робіт (навантаженням).

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

У зазначеному випадку працівник має право на таку відпустку, а також на отримання грошової компенсації за неї при звільненні з часу дії на підприємстві колективного договору, за умови, що ним передбачено надання цієї відпустки.

Розраховують кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, виходячи з належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Так, наприклад, якщо загальна тривалість відпустки працівникові, який пропрацював на підприємстві 8 місяців, встановлена законодавством 24 календарних дні, то грошову компенсацію в такому разі слід виплатити за 16 календарних днів (24 : 12 х 8).

Яка тривалість щорічної основної відпустки працівника, котрий працює неповний робочий день?

Відповідно до статті 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Частиною третьою статті 56 КЗпП закріплюється правило про те, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у тому числі і скорочення тривалості їх щорічної основної відпустки, тобто працівникові повинна надаватися щорічна основна відпустка повної тривалості.

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»