Що таке сумісництво і суміщення? У чому відмінність сумісництва та суміщенням у державних закладах освіти? Чи існує обмеження на сумісництво для працівників державних закладів освіти? Чи потрібно вносити запис до трудової книжки при роботі за сумісництвом і при суміщенні професій (посад)? У статті розглядається правове регулювання не лише цих питань, а й питань оплати праці, оподаткування заробітної плати (наводяться приклади нарахування та оподаткування оплати праці працівника при роботі за сумісництвом і при суміщенні професій), щорічної відпустки, отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та ін.
Що таке сумісництво
Робота за сумісництвом регулюється низкою нормативно-правових актів. До них належать: Кодекс законів про працю України, постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245 (далі — Постанова № 245), Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 (далі — Положення № 43), Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108), Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) та ін. Основними нормативними документами, які безпосередньо регламентують умови роботи та оплати праці працівників-сумісників бюджетної сфери (до яких належать і державні заклади освіти), є Постанова № 245 та Положення № 43.
|
Сумісництво та суміщення: нормативно-правові акти
КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ
ЗАКОНИ УКРАЇНИ:
ПОСТАНОВА РАДИ МІНІСТРІВ СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року № 1145
ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:
НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 року № 43
НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29 липня 1993 року № 58
НАКАЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30 вересня 2003 року № 461 |
Згідно з пунктом 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах (ст. 21 КЗпП). Це дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.
При роботі за сумісництвом з працівником укладають трудовий договір. На практиці існує таке поняття, як зовнішнє сумісництво та внутрішнє сумісництво. Якщо працівник працює на одному й тому самому підприємстві і як основний працівник, і як сумісник, і роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час, таку роботу можна назвати внутрішнім сумісництвом. Якщо ж він працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом.
Трудові договори при внутрішньому сумісництві (за основною посадою і за посадою за сумісництвом) юридично не пов’язані між собою, оскільки за кожною посадою окремо визначається порядок оплати праці, тривалість робочого часу, відпустки тощо.
|
Приклад зовнішнього сумісництва |
|
|
Викладач інформатики працює в коледжі (основне місце роботи) з 9 до 15 год. та інженером з обслуговування технічних засобів навчання ліцею (за сумісництвом — 0,25 штатної одиниці) — з 16 до 17 год. | |
|
Приклад внутрішнього сумісництва |
|
|
Викладач інформатики працює в коледжі (основне місце роботи) з 9 до 15 год. та в цьому самому коледжі інженером з обслуговування технічних засобів навчання (за сумісництвом — 0,25 штатної одиниці) з 15 до 17 год. | |
Що таке суміщення
Згідно з пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року № 1145 (далі — Постанова № 1145) суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня.
Головною передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.
Порівняння роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад) див. у таблиці.
Таблиця
Порівняльна характеристика
роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад) у закладах освіти
|
Сумісництво |
Суміщення |
|
Умови роботи |
| При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При зовнішньому сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва |
Робота виконується на тому самому підприємстві |
|
Час виконання роботи |
| У вільний від основної роботи час |
У той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи |
|
Тривалість роботи (у державних закладах освіти) |
| Не може перевищувати 4 год. на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу |
Не більше 50% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника або за вакантною посадою чи у відповідному процентному відношенні до окладу за основною посадою |
|
Відображення у внутрішній документації підприємства |
| Видається наказ про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. Праця за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу |
Видається наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням професій (посад). Праця за суміщенням професій (посад) не відображається в табелі обліку робочого часу |
|
Місце зберігання трудової книжки працівника |
| При зовнішньому сумісництві — на підприємстві за основним місцем роботи працівника. При внутрішньому сумісництві — на тому самому підприємстві |
На тому самому підприємстві |
|
Внесення запису в трудову книжку |
| За бажанням працівника за основним місцем роботи |
Не вноситься |
|
Оплата праці |
| Оплата за фактично виконану роботу |
Доплата у відсотках до тарифної ставки за основним місцем роботи |
|
Розрахунок середньої заробітної плати |
| Заробітна плата за сумісництвом не включається в розрахунок середньої заробітної плати за основним місцем роботи, за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством (підп. «ї» п. 4 Порядку № 100). Заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку, зокрема: вчителям та викладачам, які працюють у кількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в кількох) (п. 10 Положення № 43). Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом (п. 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом) |
Доплата за суміщення професій (посад) включається до розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі |
|
Щорічна відпустка |
| Надається тривалістю, передбаченою для посади, за якою працівник працює за сумісництвом. Щорічна відпустка надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи |
Окремо не надається. Доплата за суміщення включається в розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку заробітної плати за час відпустки за основною посадою |
|
Нарахування компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника |
| Виплачується. Розрахунок здійснюється окремо за посадою, за якою працівник працює за сумісництвом |
Окремо не виплачується. Доплата за суміщення включається в розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку компенсації за основною посадою |
|
Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах |
| Виплачується за умов надання працівником необхідного переліку документів (див. розділ статті «Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») |
Окремо не виплачується. Доплата за суміщення професій (посад) включається в розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за основною посадою |
|
Оподаткування податком з доходів фізичних осіб |
| Оподатковується податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах |
Оподатковується податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах |
|
Нарахування страхових внесків |
| Провадиться на загальних підставах |
Провадиться на загальних підставах |
|
Приклад суміщення |
|
|
Директор школи викладає в школі фізику. При цьому посада директора школи є основною посадою (з 9 до 18 год.), а роботою за суміщенням є викладання фізики (з 9 до 18 год.). Тобто робота за суміщенням здійснюється в той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи. | |
Обмеження на сумісництво для працівників закладів освіти
Пункт 2 Постанови № 245 містить обмеження на сумісництво для працівників державних підприємств, до яких належать працівники державних закладів освіти.
Зокрема тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 год. на день і повного робочого дня у вихідний день. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Також не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) керівники державних підприємств, їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники (п. 4 Постанови № 245). Крім того, державним службовцям, державним нотаріусам, працівникам органів прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, митної і податкової служб та ін. також заборонено працювати за сумісництвом, окрім педагогічної та наукової роботи.
Додаток до Положення № 43, яке регулює умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, містить Перелік робіт, які не є сумісництвом (див. додаток).
Згідно з пунктом 2 Положення № 43 керівники державних підприємств разом з профспілковими комітетами цих підприємств мають право самостійно встановлювати додаткові обмеження на роботу за сумісництвом. Такі обмеження поширюються на працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва, на осіб, які не досягли 18 років, та на вагітних жінок.
Крім того, згідно з частиною другою статті 21 КЗпП додаткові обмеження можуть бути встановлені в колективному договорі підприємства (мо е містити перелік професій (посад) працівників, яким не дозволяється працювати за сумісництвом), або угодою сторін (трудовим договором).
Документальне оформлення прийняття на роботу. Запис у трудову книжку
При роботі за сумісництвом
Загалом процедура прийняття працівника на роботу за сумісництвом здійснюється в тому самому порядку, що й процедура прийняття працівника на основне місце роботи.
Так, при прийнятті на роботу сумісник подає до відділу кадрів підприємства стандартний пакет документів: заяву про прийняття на роботу за сумісництвом, паспорт, копію довідки державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, за необхідності — медичну книжку, посвідчення водія, документ про освіту чи професійну підготовку тощо.
Пред’явлення трудової книжки при влаштуванні на роботу за сумісництвом законодавством не передбачено. Оскільки трудова книжка зберігається за місцем основної роботи працівника протягом усього періоду його роботи на вказаному підприємстві і видається лише під час звільнення працівника, то її видача працівникові в період роботи неможлива. Однак, якщо працівник усе-таки хоче при влаштуванні на роботу за сумісництвом пред’явити свою трудову книжку, в яку, наприклад, внесено записи про його кваліфікацію чи трудові досягнення, роботодавець за основним місцем роботи на вимогу працівника зобов’язаний видати йому завірену виписку з трудової книжки (п. 2.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58; далі — Інструкція № 58). За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301; далі — Постанова № 301).
Якщо працівник виявив бажання внести запис у трудову книжку про роботу за сумісництвом, він звертається до кадрової служби за основним місцем роботи, яка на підставі завіреної довідки з підприємства, де він працює за сумісництвом, й здійснює цю процедуру (п. 2.14 Інструкції № 58).
Після надання всіх необхідних документів з працівником укладається трудовий договір та оформляється наказ по підприємству про прийняття його на роботу за сумісництвом, у якому обумовлюється режим роботи та порядок оплати праці.
Відпрацьований час відображатиметься в табелі обліку робочого часу підприємства, відповідно до якого нараховуватиметься заробітна плата.
При роботі за суміщенням професій (посад)
Окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням. У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься.
Документальне оформлення звільнення з роботи
Звільнити з роботи сумісника можна за наявності підстав, визначених трудовим законодавством, зокрема статтею 36 КЗпП. Крім того, звільнення сумісника з ініціативи роботодавця регламентується статтею 431 КЗпП, пунктом 8 Положення № 43 та за наявності певних підстав, визначених статтями 40, 41 КЗпП. При цьому звільнення за окремими підставами, вказаними в статтях 40, 41 КЗпП, має відбуватися за згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (далі — профспілкова організація).
Згідно зі статтею 431 КЗпП звільнення сумісника з ініціативи роботодавця без згоди профспілкової організації можливе лише в разі:
-
ліквідації підприємства;
-
незадовільного результату випробування;
-
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
-
якщо на підприємстві нема профспілкової організації або якщо працівник, який звільняється, не є членом профспілкової організації;
-
вчинення розкрадання майна, яке встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
-
у разі прийняття на роботу (тобто на його місце) іншого працівника, який не є сумісником, та у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством (зокрема, п. 8 Положення № 43 щодо працівників державних підприємств доповнює, що, окрім вказаного, звільнення може відбутися також через обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці. У вказаному випадку в разі звільнення сумісника державної установи вихідна допомога не виплачується).
Якщо звільнення сумісника відбувається з власної ініціативи, на нього розповсюджуються норми статті 38 КЗпП, тобто він зобов’язаний подати заяву про звільнення за два тижні до розірвання трудових відносин.
Звільнення працівника від виконання роботи за суміщенням професій (посад) відбувається шляхом видання відповідного наказу по підприємству. Воно може бути ініційоване як працівником, так і роботодавцем (при цьому згоди профспілкової організації не потрібно).
Оплата праці
Згідно зі статтею 1021 КЗпП, статтею 19 Закону № 108 та пунктом 5 Положення № 43 оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. У державних закладах освіти для сумісників, оплата праці яких здійснюється за окладами (ставками) відповідно до тарифних розрядів, встановлених Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557, фактично виконана робота відображається в табелях обліку робочого часу. Тому підставою для нарахування заробітної плати сумісникам державних закладів освіти є табель обліку робочого часу.
Незалежно від отримуваної працівником заробітної плати за основним місцем роботи, за сумісництвом йому встановлюється оплата відповідно до цієї посади (професії), у т. ч. надбавки, доплати, матеріальна допомога, якщо їх передбачено умовами оплати праці за цією посадою (професією) в трудовому договорі.
Застереження. Внутрішнім сумісникам нарахування заробітної плати за роботу за основною посадою та за роботу за сумісництвом провадиться окремо.
Згідно зі статтею 105 КЗпП за суміщення професій (посад) працівникам провадиться відповідна доплата. Розмір такої доплати для працівників бюджетної сфери встановлено підпунктом «а» підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298, а саме: не більше 50% посадового окладу (тарифної ставки) відсутнього працівника або за вакантною посадою чи у відповідному процентному відношенні до окладу за основною посадою. Така доплата може бути розподілена між кількома працівниками залежно від обсягу виконуваних робіт за суміщуваною посадою.
Оподаткування заробітної плати
Податок з доходів фізичних осіб. Оподаткування заробітної плати зовнішніх сумісників нічим не відрізняється від оподаткування заробітної плати основних працівників.
При внутрішньому сумісництві податком з доходів фізичних осіб оподатковується сукупний дохід працівника (оплата за основним місцем роботи плюс оплата за сумісництво), отриманий від одного працедавця.
Нарахований місячний дохід сумісника, що оподатковується податком з доходів фізичних осіб (за ставкою 15%), зменшується на суму страхових внесків (до Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і на суму податкової соціальної пільги (умови, коли до доходу працівника може застосовуватися ця пільга, визначено підп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-ІV).
Оскільки платник податку має право самостійно обирати місце застосування податкової соціальної пільги, сумісник повинен подати на підприємство, де працює за сумісництвом, заяву про застосування податкової соціальної пільги за формою, встановленою наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року № 461, та необхідні документи, якщо він претендує на підвищений розмір податкової соціальної пільги. Однак необхідно пам’ятати, що користуватися податковою соціальною пільгою працівник має право лише за одним місцем роботи.
Оподаткування податком з доходів фізичних осіб доплати за суміщення професій (посад) здійснюється в складі нарахованого місячного доходу працівника на загальних підставах.
Страхові внески. Нарахування та утримання страхових внесків (до Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань) з оплати за сумісництво та з доплати за суміщення здійснюється на загальних підставах.
|
Приклад нарахування та оподаткування оплати праці працівника при роботі за сумісництвом |
|
|
У червні 2007 року викладачеві інформатики коледжу (основне місце роботи) нараховано заробітну плату в розмірі 800 грн. Заробітна плата на роботі за сумісництвом (інженер з обслуговування технічних засобів навчання ліцею, 0,25 ставки) — 300 грн. За місцем роботи за сумісництвом працівник подав заяву на оформлення податкової соціальної пільги у розмірі 200 грн.
Порядок нарахування працівникові заробітної плати на роботі за сумісництвом:
|
№ з/п |
Зміст операції |
Сума, грн. |
|
1 |
Нараховано заробітну плату суміснику за червень 2007 року |
300,00 |
|
2 |
Утримано податок з доходів фізичних осіб: (300 – 4,50 – 200) х 15% |
14,33 |
| Утримано до фондів: Пенсійний фонд України — 0,5%, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 0,5%, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 0,5% |
4,50 |
|
3 |
Здійснено нарахування на заробітну плату (всього — 36,2%): Пенсійний фонд України — 33,2%, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 1,3%, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працезданості — 1,5%, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (умовно — 0,2%) |
108,60 |
|
4 |
Видано заробітну плату працівникові за червень 2007 року: (300 – 14,33 – 4,50) |
281,17 | | |
|
Приклад нарахування та оподаткування оплати праці працівника при роботі за суміщенням професій (посад) |
|
|
У червні 2007 року директорові школи за основною посадою нараховано 1500 грн., а за роботу за суміщенням (викладання фізики) — 420 грн. Загальний місячний оподатковуваний дохід працівника за червень 2007 року становить 1920 грн.
Порядок нарахування працівникові заробітної плати на роботі за суміщенням професій (посад):
|
№ з/п |
Зміст операції |
Сума, грн. |
|
1 |
Нараховано заробітну плату за суміщенням за червень 2007 року |
1920,00 |
|
2 |
Утримано податок з доходів фізичних осіб: (1920 – 58,79) х 15% |
279,18 |
| Утримано до фондів: Пенсійний фонд України — 0,5% — з суми 561 грн.; 2% — з суми, що перевищує 561 грн., Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 0,5%, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 1% |
58,79 |
|
3 |
Здійснено нарахування на заробітну плату (всього — 36,2%): Пенсійний фонд України — 33,2%, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 1,3%, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 1,5%, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (умовно — 0,2%) |
695,04 |
|
4 |
Видано заробітну плату працівникові за червень 2007 року: (1920 – 279,18 – 58,79) |
1582,03 | | |
Щорічна відпустка
Згідно з частиною шостою статті 6 Закону № 504 керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Іншим категоріям працівників закладів освіти, які не належать до перелічених, щорічна відпустка надається тривалістю, що встановлена для конкретних посад таких працівників та зазначена в їх трудових договорах. Але в будь-якому разі згідно з частиною першою статті 6 Закону № 504 щорічна основна відпустка працівника за відпрацьований рік не може бути меншою 24 календарних днів.
Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на щорічну оплачувану відпустку повної тривалості та на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник, незалежно від того, виконує він роботу в режимі повного робочого дня чи ні. Тобто тривалість щорічної відпустки працівника-сумісника, який працює 4 год. на день, визначається на загальних підставах.
Відповідно до пункту 6 частини сьомої статті 10 Закону № 504 щорічна відпустка повної тривалості за місцем роботи за сумісництвом надається працівникові одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Це стосується і працівників закладів освіти, які не мають статусу педагогічних працівників. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 10 Закону № 504 керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.
Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їх бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 частини першої ст. 25 Закону № 504). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.
Застереження. При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100).
|
Приклад |
|
|
Викладачеві інформатики коледжу за основною посадою надається щорічна відпустка тривалістю 56 календарних днів та одночасно за посадою за сумісництвом (інженер з обслуговування технічних засобів навчання) — тривалістю 24 календарних дні. На 32 календарних дні за посадою інженера з обслуговування технічних засобів навчання працівникові, за його бажанням, може надаватися відпустка без збереження заробітної плати. | |
Згідно зі статтею 24 Закону № 504 у разі звільнення працівника компенсація за невикористану відпустку виплачується за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. При цьому, якщо звільняються керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. Ця норма Закону № 504 поширюється і на сумісників.
|
Приклад |
|
|
Працівник звільняється з посади інженера з обслуговування технічних засобів навчання (за сумісництвом), але залишається працювати викладачем інформатики (основне місце роботи). Відпустку за минулий рік за посадою інженера не використано. У такому разі працівникові необхідно виплатити компенсацію за невикористану відпустку, на яку він мав право за посадою інженера з обслуговування технічних засобів навчання. Звертаємо увагу: у вказаному випадку при нарахуванні заробітної плати за час відпустки у середню заробітну плату необхідно включати суми заробітної плати лише за посадою інженера з обслуговування технічних засобів навчання. | |
Якщо працівник працює за суміщенням професій (посад), щорічна відпустка та компенсація за невикористану відпустку при звільненні окремо за суміщуваною посадою не надається.
Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Оскільки сумісники приймаються на роботу за трудовим договором і сплачують страхові внески так само, як працівники за основним місцем роботи, вони вважаються застрахованими особами і мають право на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за кожним місцем роботи. Це регламентовано частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ, а сам механізм надання страхових виплат визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникові з місцем роботи за сумісництвом потрібно подати:
-
копію листка непрацездатності, завірену підписом та печаткою керівника за основним місцем роботи. Для цього перш за все сумісник зобов’язаний подати за своїм основним місцем роботи листок непрацездатності, у який працівники відділу кадрів підприємства та бухгалтерії вносять необхідні записи. Оригінал листка непрацездатності залишається на основному місці роботи працівника;
-
довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Вимога пред’явлення довідки про середню заробітну плату зумовлена тим, що згідно з пунктом 21 Порядку № 1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто при додаванні заробітку за основним місцем роботи (за даними довідки) і заробітку за місцем роботи за сумісництвом одержана сума заробітної плати за кожен місяць, що береться в розрахунок оплати листка непрацездатності сумісникові, не повинна бути більшою, ніж 7875 грн. — з 1 січня 2007 року, 8415 грн. — з 1 квітня 2007 року, 8520 грн. — з 1 жовтня 2007 року, 9495 грн. — з 1 січня 2008 року, 9705 грн. — з 1 квітня 2008 року, 9735 грн. — з 1 липня 2008 року, 10 035 грн. — з 1 жовтня 2008 року. При виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за місцем роботи за сумісництвом в розрахунок будуть братися лише фактично відпрацьовані робочі дні на цьому підприємстві.
Якщо працівник працює за суміщенням професій (посад), допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за суміщуваною посадою не надається.
Розрахунок середньої заробітної плати
Для сумісників. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування заробітної плати за час відпустки, компенсації за невикористану відпустку, допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадиться відповідно до вимог Порядку № 100. При цьому порядок розрахунку середньої заробітної плати сумісників загалом аналогічний порядку розрахунку середньої заробітної плати основних працівників.
Так, при нарахуванні заробітної плати за час відпустки, допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за основним місцем роботи згідно з підпунктом «ї» пункту 4 Порядку № 100 до розрахунку середньої заробітної плати не включається заробітна плата на роботі за сумісництвом. Тому нарахування заробітної плати за час відпустки внутрішньому сумісникові здійснюватиметься окремо, виходячи із сумарного заробітку за розрахунковий період та фактично відпрацьованого часу на кожній посаді.
Однак згідно з пунктом 10 Положення № 43 вчителям і викладачам, які працюють у кількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в кількох) при обчисленні середньої заробітної плати враховується заробітна плата на всіх місцях роботи.
Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом (п. 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом, див. додаток).
Доплата за суміщення професій (посад) включається до розрахунку середньої заробітної плати в усіх випадках її нарахування в повному обсязі.
|
|
Додаток
до Положення про умови роботи
за сумісництвом працівників
державних підприємств, установ,
організацій, затверджений
наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України,
Міністерства фінансів України
від 28 червня 1993 року № 43 |
ПЕРЕЛІК
робіт, які не є сумісництвом
Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом:
-
Літературна робота, в тому числі робота по редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих товарів, яка оплачується з фонду авторського гонорару.
-
Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці.
-
Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.
-
Виконання обов’язків медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці.
-
Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік.
-
Проведення консультацій науковими працівниками науково-дослідних інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров’я в лікувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці.
-
Робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників по короткостроковому навчанню кадрів на підприємствах і в організаціях.
-
Робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т. ін.
-
Робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.
-
Переписування нот, яке виконується за завданнями підприємств.
-
Організація та проведення екскурсій на умовах погодинної або відрядної оплати праці, а також супроводження туристських груп у системі туристично-екскурсійних установ профспілок.
-
Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.
-
Виконання обов’язків, за які установлена доплата до окладу (ставки) в процентах або в українських карбованцях.
Виконання робіт, зазначених у пунктах 1, 9, 10, у робочий час не допускається.
Виконання робіт, зазначених у пункті 8, здійснюється залежно від характеру робіт як в основний робочий час, так і за його межами.
Виконання робіт, зазначених у пунктах 2–7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати. |
Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»
Ласкаво просимо
Реклама