Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Бібліотека статей / Практика кадровика
02.07.2009
Оформлення водія з особистим авто на постійну роботу

Нерідко для виконання передбаченою трудовим договором роботи підприємства наймають осіб на власному автомобілі. При цьому на практиці застосовуються два принципово відмінних варіанту оформлення особи на роботу. Саме про ці варіанти і йдеться в статті, а ще — про порядок виплати компенсації, про оподаткування компенсаційної виплати і орендної плати, яку орендар виплачує орендодавцеві. З прикладів можна дізнатися, як документально оформляється прийом на роботу водія з автомобілем.

Досить часто для виконання передбаченої трудовим договором роботи підприємства, установи, організації (далі — підприємства) наймають осіб на власному авто. При цьому на практиці застосовуються два принципово відмінні варіанти оформлення особи на роботу.

Перший варіант, на мою думку, заснований на застосуванні норм статті 125 КЗпП України, згідно з якими працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати компенсації, якщо їх не встановлено в централізованому порядку, визначає власник або уповноважений ним орган за погодженням із працівником.

Другий варіант передбачає передавання автомобіля в оренду підприємству. Причому орендні операції регламентуються статтями 759–786 § 1 глави 58 розділу III книги п’ятої Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), статтями 283–292 § 5 глави 30 розділу VI Господарського кодексу України (далі — ГКУ) та Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (далі — Закон № 2269).

З наведеного випливає, що перший варіант регламентується винятково трудовим законодавством, а другий — трудовим (щодо оформлення працівника) і цивільним законодавством (щодо оформлення автомобіля).

Оформлення за першим варіантом (відповідно до трудового законодавства)

Особу, яка використовуватиме для виконання роботи, передбаченої трудовим договором, власне авто, оформляють у загальному порядку, тобто вона пише заяву, на підставі якої видається наказ про прийняття на роботу (додатки 1, 2).

Додаток 1

ЗАЯВА
про приймання на постійну роботу водієм з власним автомобілем


Скачать RAR (3,1 Kb)

Додаток 2

НАКАЗ
про прийняття на постійну роботу водія з власним автомобілем


Скачать RAR (4,9 Kb)

З особою із власним авто може бути укладено трудовий договір у письмовій формі, де окремо зазначатиметься порядок використання авто, а також виплати компенсації за амортизацію.

За цим варіантом автомобіль не переходить у володіння підприємства, а залишається у власності працівника. В позаробочий час працівник користується автомобілем на власний розсуд, самостійно забезпечує місце його стоянки; якщо завдано шкоду третім особам під час експлуатації автомобіля для потреб підприємства — самостійно відповідає за її відшкодування.

Порядок виплати компенсації

Для того щоб розрахувати компенсацію, потрібно знати вартість автомобіля та порядок визначення зносу (амортизації).

Зазвичай вартість автомобіля зафіксована в документах на його купівлю, якщо автомобіль новий. Якщо ж автомобіль був у експлуатації, то, щоб визначити його вартість, проводять експертизу в незалежного оцінювача. У такому разі акт оцінювання — документ, який підтверджує вартість.

Амортизацію нараховують одним з п’яти методів, визначених пунктом 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.

Конкретний порядок визначення амортизації погоджують між працівником та підприємством у трудовому договорі.

Для того щоб визначити амортизацію автомобіля, зазвичай використовують перший, прямолінійний (приклад 1), або п’ятий, виробничий (приклад 2), метод.

Використовуючи перший, прямолінійний, метод, річну суму амортизації визначають діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання автомобіля.

Вартість, яка амортизується, — це вартість автомобіля, зменшена на ліквідаційну вартість (суму коштів, яку планують отримати від збуту автомобіля, коли закінчиться його експлуатація).

Строк корисного використання (експлуатації) — це строк, протягом якого планується використовувати автомобіль. Визначаючи цей строк, здебільшого використовують нормативний період експлуатації (у роках) автомобіля, визначений в інструкції з експлуатації автомобіля, або ж очікуваний період експлуатації.

  Приклад 1

Вартість автомобіля згідно з актом оцінки — 30 000 грн.

Власник автомобіля (водій, що наймається на роботу) планує (очікує) використовувати автомобіль п’ять років, відтак продати за 5000 грн.

За умовами прикладу 1 річна сума амортизації становитиме 5000 грн. [(30 000 – 5000) : 5]. А місячна — 416,67 грн. (5000 : 12).

Використовуючи п’ятий, виробничий, метод, місячну суму амортизації автомобіля визначають як добуток фактичного місячного пробігу автомобіля та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на нормативний або планований (очікуваний) пробіг автомобіля.

  Приклад 2

Початкові дані прикладу 1.

Очікуваний пробіг до закінчення експлуатації — 100 000 км.

У поточному місяці фактичний пробіг становить 1000 км.

За умовами прикладу 2 сума амортизації поточного місяця становитиме 250 грн. [(30 000 – 5000) : 100 000 х 1000].

Оскільки, на мою думку, працівники мають право на компенсацію за зношування (амортизацію) автомобіля, місячний розмір компенсації визначається в розмірі місячної амортизації. Скажімо, за умовами прикладу 1 вона становитиме 416,67 грн., а прикладу 2 — 250 грн.

Слід також зазначити, що, окрім виплати компенсації, підприємство повинне буде витратитися на технічне обслуговування автомобіля та придбання пально-мастильних матеріалів для його заправляння. Тому, не витратившись на це, експлуатувати автомобіль не можна, а в суму амортизації ці витрати не входять. Інша річ — ремонт і страхування автомобіля. На це повинен витрачатися його власник (працівник-водій) самостійно, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Про порядок використання автомобіля в господарській діяльності підприємства необхідно видати ще один наказ (додаток 3).

Додаток 3

НАКАЗ
про порядок використання автомобіля


Скачать RAR (3,4 Kb)

Оподаткування компенсаційної виплати

Відповідно до пункту 3.22 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту не належать до фонду оплати праці. Водночас внески до Пенсійного фонду і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування нараховують на суми фактичних витрат на оплату праці. Отже, внески до зазначених фондів на суму компенсації за використання автомобіля не нараховуються і з цих сум не утримуються.

А от згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі — Закон № 889) під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, виплачувані (надані) платникові податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Тобто, щоб обчислити податок з доходів фізичних осіб, компенсацію за використання автомобіля розглядають як частину заробітної плати. Це передусім означає, що компенсацію враховуватимуть разом з іншою частиною заробітної плати під час розрахунку граничної суми доходу, щоб визначити, чи можна працівникові надати податкову соціальну пільгу (пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889), та оподатковуватимуть у загальновстановленому порядку за ставкою 15%.

Оформлення за другим варіантом (відповідно до трудового і цивільного законодавства)

Застосовуючи цей варіант, окремо оформляють працівника та окремо — наданий в оренду автомобіль.

Із працівником у загальновстановленому порядку письмово укладають трудовий договір або ж на підставі заяви працівника видають наказ про прийняття на роботу. У цих документах доцільно зазначити, що працівника приймають на роботу водієм на орендований автомобіль такої-то марки, з таким-то номером. Тобто в заяві буде написано, наприклад, таке:

«Прошу прийняти мене на роботу водієм на орендований автомобіль ГАЗ 33023-414, державний номер 113-54 СК, 2004 року випуску, з окладом згідно зі штатним розписом».

Відповідно буде сформульовано й текст наказу про прийняття на роботу:

«Прийняти СОПКА Андрія Івановича 22 жовтня 2007 року на роботу водієм на орендований автомобіль ГАЗ 33023-414, державний номер 113-54 СК, 2004 року випуску, з окладом 750 грн.».

У розділі «Відомості про роботу» трудової книжки працівника робиться відповідний запис (додаток 2).

Наданий в оренду автомобіль оформляють письмовим договором найму (оренди), який підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦКУ).

Договір оренди повинен обов’язково містити істотні умови (ст. 284 ГКУ):

  • назву об’єкта оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
  • строк, на який укладається договір оренди;
  • розмір орендної плати з урахуванням її індексації;
  • порядок використання амортизаційних відрахувань;
  • порядок відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Якщо працівник, який передає автомобіль в оренду, бажає бути на підприємстві єдиним водієм цього автомобіля, в договорі слід про це вказати. Якщо ж цього не буде зроблено, підприємство-орендар матиме право передати орендований автомобіль будь-якому водієві на власний розсуд (додаток 4).

Додаток 4

ДОГОВІР
оренди автомобіля у фізичної особи


Скачать RAR (7,4 Kb)

Передають автомобіль в оренду та повертають з оренди, оформляючи Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), затверджений наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352.

За другим варіантом автомобіль переходить у володіння підприємства. Тобто в позаробочий час працівник-орендодавець не матиме права користуватися автомобілем для особистих потреб, підприємство-орендар самостійно забезпечуватиме стоянку, зберігання та охорону автомобіля. Якщо завдано шкоди третім особам під час експлуатації автомобіля, за її відшкодування відповідатиме підприємство. До того ж на час оренди потрібно буде оформити тимчасовий реєстраційний талон на підприємство в органах Державної автоінспекції (п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388).

Більш детально питання оренди автомобіля розглянуто в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Державного комітету України по водному господарству від 9 червня 2005 року № 165.

Оподаткування орендної плати, яку орендар виплачує орендодавцеві

Орендна плата зараховується до загального місячного оподатковуваного доходу працівника-орендодавця згідно з під підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 і оподатковується за ставкою 15%.

Внески до Пенсійного фонду не нараховуються та з цієї суми не утримуються, оскільки орендна плата не є заробітною платою, а також не є доходом, пов’язаним з виконанням робіт. Це саме підтвердив Пенсійний фонд України у своєму листі від 27 лютого 2004 року № 1852/04.

З таких самих підстав (не є зарплатою) на орендну плату не нараховуються та з неї не утримуються внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Така сама думка з цього питання висловлена в листах Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 16 квітня 2002 року № ДЦ-09-1282, Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30 квітня 2002 року № 01-24-666.

Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Справочник кадровика»

Джерело: HR-Лига Автор: Золотухін Олександр
Переглядів: 56807 Надіслати другу Версія для друку
 
 
Дивіться також:
Табель обліку робочого часу: тонкощі заповнення
Підсумований облік робочого часу: для чого і як враховують неявки працівників
Номенклатура справ: етапи розроблення
Відповідальний за військовий облік: вимоги та порядок призначення
Регулювання праці сезонних працівників
З чого починати вести військовий облік, якщо раніше він не вівся?
Записки в кадровому діловодстві: які бувають і чим відрізняються?
Графік відпусток на 2023 рік
Складання номенклатури справ
Виплати мобілізованим працівникам за рахунок коштів підприємства
Додаткові відпустки для працівників з дітьми: актуальні правила
Кадровий облік під час війни: ТОП-10 порад
Установлюємо доплату за ведення військового обліку
Норми робочого часу: встановлення та тривалість
Відпустка директора або головбуха: документальне оформлення
Щорічні додаткові відпустки: кому, коли та як надають
Робота за сумісництвом: оформлюємо правильно
Внутрішнє сумісництво: дюжина бліц-відповідей
Прогул як поважна причина припинення трудового договору
Оформляємо на роботу водія
Звільнення за ініціативою роботодавця: підстави, процедури, судова практика
Працівник захворів під час відпустки: оформлення, оплата, облік
Дистанційна робота та гнучкий графік: як оформити відносини із працівником
Накази з кадрових питань: складаємо правильно
Відновлення втрачених трудових книжок: алгоритм дій кадровика
Компенсація за невикористану відпустку при звільненні: правила розрахунку
Унесення змін до штатного розпису
Особливості надання соцвідпусток на дітей
Щорічні відпустки: найактуальніші запитання
Документальне оформлення щорічних відпусток: покроковий алгоритм

Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com